Тривалість психологічної допомоги. Розповідають спеціалісти СПАННА

Тривалість психологічної допомоги, психотерапії залежить від:

Особистості клієнта.
Первинного запита клієнта.
Підходів, поглядів та концепції в психології яких дотримується психолог, психотерапевт.

Автор: Віктор Тихонов, заступник голови СПАННА з гуманітарних питань.

Індивідуальний підбір психолога для клієнта – характерна особливість діяльності СПАННА.

Докладніше

Поточне приймання

Як і чим допомагає СПАННА

Головні засоби лікувального впливу в СПАННА це — Любов і Слово.

В Книзі Книг ― Біблії є місця з означеннями Божественного:

На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Богом.
Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому.

І що характерно — абсолютно всі світові релігії (іслам, буддизм та ін.) саме Слову та Любові приділяють найголовніше значення.

Слово та Любов повинні бути, ми вважаємо, найголовнішими дійовими особи в практиці надання психологічної допомоги!

Неможливо уявити психолога який не володіє Словом.

Не може бути й професійного психолога (який володіє різноманітними прекрасними методиками, освіченого, дипломованого фахівця) без Любові.

Фотоальбом СПАННА

Головні засоби лікувального впливу психологів, психотерапевтів, дитячих психологів, сексологів, сімейних психологів, логопедів, педагогів СПАННА ― Слово і Любов.

Слово і Любов, фундаментом у яких є глибокі знання теорії й практики надання психологічної допомоги у світі.

Якість послуг СПАННА відповідає світовим стандартам.

СПАННА — це спілка психологів Полтави яка утворилася і надає психологічну допомогу з 2000 року.

Загальна тривалість психологічної допомоги, психотерапії: від 3-7 консультацій до декількох років.

Підходи, погляди та тривалість допомоги в психотерапії

Глибинна психологія та тривалість психологічної допомоги

Глибинна психологія. Суть: різноманітні підходи які вирішальне значення надають несвідомим компонентам, розташованим в “глибинах” психіки людини, заховані за поверхнею свідомості. Засновник ― Зигмунд Фрейд (1856–1939), австрійський психолог і невролог.

Психоаналіз. Суть: внутрішній світ людини – арена боротьби внутрішніх несвідомих імпульсів, а зовнішня поведінка – вираз результатів цієї боротьби, пансексуалізм. Засновник ― Зигмунд Фрейд. Система методів, за допомогою яких можна занурюватися в несвідоме щоб допомогти людині зрозуміти причину внутрішніх конфліктів, що виникли в результаті дитячих переживань, і тим самим позбавити його від проблем невротичного характеру. Поведінка людини визначається несвідомими бажаннями, потягами, переживаннями. Саме вони керують людиною і виявляються у спотвореному вигляді: сни, обмовки, помилки, забувань. Психоаналіз проходить 3-5 разів на тиждень протягом 3-6 років.
Психологія індивідуальна. Суть: людина має несвідоме прагнення до влади, зверхності та самоствердження. Засновник ― Альфред Адлер (1870 – 1937), австрійський психолог, психіатр. Заперечує пансексуалізм, розглядає людину як істоту соціальну. Психотерапія спрямована на компенсацію неминучих переживань клієнта з приводу власної неповноцінності.
Аналітична психологія. Суть: людина має індивідуальне й колективне несвідоме (архетипи). Засновник ― Карл Юнг (1875-1961), швейцарський психолог і культуролог. В душевному житті крім індивідуального несвідомого є колективне несвідоме, в якому відбитий весь досвід людства, саме він визначає поведінку людини. Зміст колективного несвідомого є архетипи (зразки поведінки, мислення) Психотерапія та самопізнання звільняє життєву енергію людини з під влади комплексів і направляє її на подолання психологічних проблем і розвиток особистості. Зустрічі проходять 1-3 рази на тиждень протягом 1 – 3 років.
Психологія хормічна. Суть: Основою психічного життя вважається горме, хорме (грец. – прагнення, порив). Засновник ― Уильям Мак-Дугалл (1871 – 1938), англо―американський психолог. «Горме» трактується як прагнення до біологічно значущої мети, обумовлене особливого роду нахилами – або вродженими інстинктами і схильностями, або придбаними почуттями. Макдугалл перерахував сім пар пов’язаних між собою найголовніших інстинктів і емоцій: 1) інстинкт боротьби і відповідні йому гнів, страх; 2) інстинкт втечі і почуття самозбереження; 3) інстинкт відтворення роду і ревнощі; 4) інстинкт придбання і почуття власності; 5) інстинкт будівництва і почуття творення; 6) стадний інстинкт і почуття приналежності.

Неофрейдизм

Неофрейдизм. Суть: в основі психіки знаходиться поняття несвідомого та принципової конфліктності відношень особистості та суспільства.

Культурно―філософська психологія. Суть: вихідним моментом розвитку особистості є «основна тривога» та несвідоме переживання ворожості цілого світу до людини. Засновник Карен Хорні (1885 – 1952), американський психоаналітик и психолог, один з стовпів неофрейдизму. Культура пропонує суперечливі цінності. Людина не може обрати щось певне і тому біжить від реальності в умовні уявлення, якими керується в житті. Хорні виділила три основні тенденції особистості: прагнення до людей, прагнення против людей, прагнення від людей. У здорової особистості ці тенденції урівноважені, а у невротичної людини одна з них акцентована. Зростає тривожність, інші потреби блокуються. Завдання психотерапії ― гармонізація відносин.
Гуманістичний напрямок в неофрейдизмі. Суть: головна тенденція людини — набуття психологічної свободи, а суспільство намагається її підмінити, невілювувати особистість і тому людина біжить від свободи і підміняє справжні цінності уявними. Засновник ― Єрік Фром (1900 -1980) — соціальний психолог, філософ, психоаналітик, німець. за походженням, один із засновників неофрейдизму. Він пов’язує неврози з неможливістю індивіда досягти гармонії із соціальною структурою суспільства, яке формує у людини почуття самотності, відірваності від навколишніх. Фромм дійшов висновку, що рушійними силами розвитку особистості є дві вроджені несвідомі потреби, що знаходяться в стані антагонізму: потреба в укоріненні і потреба в індивідуалізації. Єдиним почуттям, яке, на думку Фромма, допомагає людині примирити ці дві протилежні потреби, є любов у найширшому розумінні цього слова.
Тілесно орієнтована терапія. Суть: вплив на душу через тіло. Засновник ― Вільгельм Райх. (1897 – 1957), австрійський та американський психоаналітик, представник фройдомарксизму. Ґрунтується на застосуванні особливих фізичних вправ у поєднанні з психологічним аналізом тілесних відчуттів і емоційних реакцій людини. Вважає, що все переживання минулого залишаються в нашому тілі у вигляді «м’язових затискачів». Завдання – зняти затиски. Заняття проходять індивідуально і в групі. Тривалість від двох місяців до року.

Поведінкова психологія та тривалість психологічної допомоги

Біхевіоризм. Суть: за всю зовнішню поведінку і за весь душевний стан людини відповідають зовнішні подразнення: стимули, людина повністю живе у світі в «стимул-реакція». Найбільше підходить клієнтам, які вважають, що і зовнішня поведінка і душевний стан визначаються зовнішніми обставинами. Засновник ― Дж. Уотсон (1878 – 1958), американський психолог. Предмет психології – поведінка. Поведінка вивчається без відношення зі свідомістю. Закони поведінки тварин притаманні і людині, це всього лише реакція на певне подразнення (стимул). Особливості поведінки виявлені експериментом можуть застосовуватись для пояснення поведінки інших людей. В біхевіоризмі аналізується респондентна поведінка, яка слідує за конкретним впливом. Поведінка розглядається як результат научіння. Основні завдання біхевіоризму: контроль, управління, прогнозування й планування поведінки.
Гештальтпсихологія. Суть: основним елементом психіки вважається не відчуття, а цілісний образ ― гештальт. Один з засновників ― Макс Вертгаймер (1880 – 1943), австрійський, німецький і американський психолог..
Виходить із переваги цілого над частинами. Дослідження людини як цілісної системи, його тілесних, емоційних, соціальних і духовних проявів. Гештальт терапія допомагає знайти цілісне уявлення про себе (гештальт) і почати жити не у світі минулого і фантазій, а «тут і тепер». Проблема невротика у тому, що він знаходиться в ситуації незавершених гештальтів – незакінчених, невідредагованих проблем, що змушує його жити не тут-і-тепер, а орієнтуватися на минуле або йти у світ фантазій. Головне – це усвідомлення того, що і як відбувається, а не пошук причин того, що відбувається. Тривалість допомоги – не менше 6 місяців щотижневих зустрічей, зазвичай ― 2 рази на тиждень.

Когнітивний напрямок

Когнітивна психологія (лат. Cognitio «знання»). Бере початок з пізньої моделі біхевіоризму. Суть: в результаті терапії клієнт переосмислює і коригує своє мислення, щоб потім прийняти правильне рішення про план змін та здійснити його.

Тривалість допомоги від 7-15 зустрічей (сесій) до 1-2 років. При цьому, проміжні результати можливі вже після сьомої зустрічі.

Когнітивна психотерапія (від латинського “cognatio” – думаю, мислю). Суть: в основі психологічних проблем лежать помилки мислення; єдине, що людина хоче знати в цьому житті – це те, що з ним сталося і що з ним станеться в майбутньому, основою для цього є її думки, розуміння і вирішення психологічних проблем знаходиться в свідомості пацієнта. Засновник Аарон Тьомкін Бек — американський психотерапевт (1921 р. н.). Стверджує, що індивіди – не просто машини, що механічно реагують; розуму людини підвладне щось більше, ніж проста обробка інформація, що надходить ззовні.
Когнітивно-біхевіоральний підхід. Найбільше підходить клієнтам, які вважають, що їх зовнішня поведінка визначається внутрішніми імпульсами, станами, а душевний стан людини ― зовнішніми обставинами. За зовнішню поведінку відповідають внутрішні змінні (імпульси, стани й ментальні карти), але самі ці внутрішні змінні визначаються зовнішніми обставинами й можуть бути ними змінені. Засновники американські психотерапевти Аарон Бек, Альберт Елліс, Джордж Келлі. Девіз ― «тут і зараз». Цей підхід полягає в прагненні зрозуміти, яким чином людина (клієнт) розшифровує інформацію про дійсність та реагує на неї.
Раціонально емотивна терапія (РЕТ). Суть: кожна людина народжується з певним потенціалом, який має дві сторони: раціональну – ірраціональну, конструктивну – деструктивну, завдання психотерапії – корекція ірраціональних думок та упереджень. Засновник: Альберт Елліс (1913 – 2007), американський психолог. Проблеми у людини з’являються тоді, коли вона намагається жити за простими помилковими поняттями (ірраціональними установками), помилково вважаючи, що це абсолютні мірки життя.

Гуманістична психологія та тривалість психологічної допомоги

Гуманістична психологія. Зародження ― початок 60-х років XX ст., засновники ― А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл та інші.
Виникла як протест проти панування глибинної та поведінкової психології. Отримала назву «третьої сили». У центрі уваги гуманістичної психології – проблеми особистості, її розвиток та унікальність. На противагу глибинної психології представники гуманістичної психології підкреслюють роль свідомості та самосвідомості в причинної обумовленості людини. В її житті є мета, цінності та сенс. Тривалість допомоги: від 7 до 20 зустрічей
Клієнт-центрована терапія. Суть: людина сама є творцем свого життя. Засновник ― Карл Роджерс (1902 – 1987), американський психолог. В її основі – переконання в тому, що людина, звертаючись за допомогою, здатна сама визначити причини й знайти спосіб розв’язання своїх проблем – потрібна лише підтримка психотерапевта. Назва методу підкреслює: саме клієнт здійснює цілеспрямований вплив на себе. Позитивні зміни можуть виникнути вже на перших сеансах, глибші можливі після 10-15 зустрічей.
Логотерапія. Суть: сенс життя ― основа функціювання здорової психіки. Засновник Віктор Франкл, австрійський психіатр (1905 – 1997).
Терапія пов’язана з пошуками сенсу життя. Психотерапевтична стратегія, заснована на припущенні, що розвиток особистості обумовлений прагненням до пошуку і реалізації сенсу життєвого. Якщо у людини немає сенсу життя або він недосяжний, то виникає екзистенційна фрустрація, що проявляється в неврозах. Девіз: творчість, переживання і усвідомлене ставлення до обставин, на які не можна вплинути. Тривалість допомоги ― 50 та більше сеансів.
Психодрама. Засновник ― Якоб Морено (1889 – 1974), психиатр, психолог и соціолог. Дослідження життєвих ситуацій і конфліктів за допомогою акторських способів. Мета психодрами – навчити людину розв’язувати особисті проблеми, програючи свої фантазії, конфлікти й страхи. Тривалість допомоги – від однієї сесії до 2-3 років щотижневих зустрічей. Проводиться як індивідуально, так і в групі. Оптимальна тривалість однієї зустрічі – 2,5 години.

Інші

Транзактний аналіз. Теорія трьох станів нашого «я» ― дитячого, дорослого і батьківського, а також вплив несвідомо обраного людиною стану на взаємодію з іншими людьми. Засновник Е́рік Берн (1910 – 1970), американський психолог і психіатр. Мета терапії в тому, щоб клієнт усвідомив принципи своєї поведінки і взяв його під свій дорослий контроль. Цей вид терапії ефективний і в груповій роботі. Тривалість психологічної допомоги від 5 зустрічей до декількох років.

Екзистенційний аналіз. Суть: екзистенція ― існування, аспект будь-якого сущого, на відміну від іншого його аспекту – сутності; спосіб буття людини як відкритої можливості. Засновник Кьєркєгор (1813, – 1855), датськи філософ, психолог. Спрямований на розгляд людського буття, на осмислення людської реальності через майбутнє, а не через минуле. Підкреслюється важливість проблем людського становища і відповідальності людини за формування власного внутрішнього світу і вибір життєвого шляху. Метою корекції є доведення до свідомості людини того сенсу, який вона бажає надати власному життю. Тривалість психологічної допомоги- від 3-6 консультацій до декількох років.

Еріксонівський гіпноз. Використовує здатність людини до мимовільного гіпнотичного трансу – станом психіки, в якому вона найбільш відкрита і готова до позитивних змін. Це «м’який», що не директивний гіпноз, при якому людина залишається в бадьорому стані. Ефект може наступити після перших сеансів, іноді потрібно кілька місяців роботи.