Образи? Техніка триетапного звільнення від образ СПАННА

Образи, образи, образи…

Згідно зі слов’янською міфологією: Образа – це богиня нещастя та біди. ЇЇ зображення – чорний лебідь.

Автор: Володимир Вікторович, психолог, голова СПАННА.

Образи… Що робити?

Перш за все, запам’ятати притчу Омара Хайяма про те «Як відповідати на образи».

Одна людина стала публічно ображати Омара Хайяма:

Ти безбожник! Ти п’яниця!
У відповідь на це Хайям лише посміхався.

Перехожий, що спостерігав цю сцену, одягнений пристойно і зі смаком запитав:
Як же ти можеш терпіти такі образи? Невже тобі не прикро?
Омар Хайям знову посміхнувся і сказав:
Ходімо зі мною.

Перехожий пройшов за ним у запилену комірчину.
Хайям почав ритися в скрині й знайшов зовсім нікчемний брудний халат. Кинув його співрозмовнику і сказав: Примір, одягни його.

Той упіймав халат, оглянув його й обурився:
Навіщо мені цей бруд, ці лахміття? Я, наче, пристойно одягнений, а ти, мабуть, здурів! – І кинув халат назад.

Ось бачиш, – сказав Хайям, – ти не захотів приміряти лахміття. Так само і я не став приміряти на себе ті брудні слова, які мені шпурнула та людина.

Ображатися на кривдника це – приміряти на себе бруд, лахміття, який він нам жбурляє.

Звичайні поради…

Не думати, забути?

Але якщо ми перестанемо про свою образу думати, говорити, витіснимо її з пам’яті, вона не зникне.

Образа перекочує в підсвідомість і все одно буде отруювати наше існування у формі різноманітних хвороб та нашого неадекватного реагування.

Вгамувати свою образу?

Помститися чи свій негатив скинути на іншого?

Уявімо: батько сімейства відчуває образу від начальника.

Ображений кричить, повідомляє кривднику, що він і «всі» про нього думають. Підсумок – звільнення з роботи.

Або запускається сценарій: начальник – ображає підлеглого, той, прийшовши додому, кричить на дружину, дружина — на сина, ображена дитина — дає стусан собаці, собака — кусає батька…

То що робити?

Техніка СПАННА звільнення від образ

Рекомендована усвідомленим скривдженим.

Тобто тим, хто усвідомлює, що його негативний стан пов’язаний не так з кривдником, як із ним самим.
Тим, хто усвідомлює, що його горе, жалість до себе, спрага помсти кривднику, обумовлені його суб’єктивним сприйняттям того, що сталося.

Етап перший

Перевести себе в стан «Я тоді» і вербалізувати, візуалізувати, звукоалізувати свою образу.

Згадати, уявити себе знову в тій ситуації, перевести себе в стан “Я тоді, в минулому”, а потім:

А. Вербалізувати свою колишню образу

Насамперед треба визнати наявність у собі образи.
Змінити вектор (напрямок) своєї образи. Не «Мене образили», а «Я образився».
Потім повернутись до тієї ситуації, з’єднатися з нею, знову її пережити та описати словами. Назвати її у формі «Я тоді, в минулому образився і відчув…» з усіма відчуттями (Нещастя? Горя? Помсти? Гніву? Жалю? Страху? Ненависті? тощо).
Бажано також локалізувати місце (де у тілі виявилася образа – в серці, в ногах, в горлі, в руках, в голові, в животі, в грудях …).
Згадати, які думки тоді приходили Вам у голову, які були тілесні реакції, яка була поведінка. І проговорити, промовити це. А схильним до містики – записати все це на папері. Записати, порвати та спалити. Або записати на диктофон та стерти запис.

Б. Візуалізувати свою колишню образу

Створити візуальний образ тієї образи за допомогою олівця, фломастерів, фарб, пластиліну, глини, ниток, шматків тканини тощо.

(Згадаємо, у слов’янській міфології образа — чорний лебідь).

А потім все створене Вами — розірвати, розламати, знищити і відправити в кошик для сміття або ще краще — спалити або закопати трохи далі від місця проживання.

В. Звукоалізувати свою колишню образу

Перетворити її на звуки.

Через крик, стогін, стогнання, стукіт, вправи на музичних інструментах (особливо – на барабані, дарбуці).

Якщо неможливо у лісі, у полі — то хоч би у ванній, хоч би у подушку.

Етап другий

Проаналізувати та пояснити поведінку кривдника.

Відповісти на питання:

Чому він так вчинив?
Чого він хотів досягти?
Як мав би вчинити й чому? Тільки без частки “не” ( Наприклад, не треба у формі: він не повинен був… не казати …, не робити…)
Наскільки взагалі Ваш кривдник був душевно-духовно розвиненою людиною?
Чи знав він взагалі про Ваші очікування і чи здатний він був взагалі на те, що Ви від нього очікували?

Етап третій

Перевести себе у стан «Я сьогодні» і пробачити (відпустити), подякувати, благословити того, на кого Ви образилися тоді.

“Я прощаю (назвати ім’я) і відпускаю свою образу.”
«Я щиро дякую (назвати ім’я) за той досвід, який набув.»
«Я благословляю (назвати ім’я) себе та весь світ Любов’ю.»

А ще радимо виписати афоризми СПАННА про образи на маленьких папірцях-візитках й навмання протягом дня вибирати їх та просто перечитувати.

Афоризми СПАННА про образи:

Образа? Прощаємо та пам’ятаємо, що у кожного своя неправда… Л.Волошина, СПАННА
Не звертайте уваги на образи. Закривайте себе світлим щитом добра.
Протиставляйте образам великодушність, прощення, любов.
Прощення не приходить саме собою. Прощення – нагорода за важку працю душі.
Прощення необхідно нам самим більшою мірою, ніж тим, на кого ми ображаємося.
Образа виникає і там, де ти чекаєш на схвалення, але не отримуєш його.
Критерій прощення – відчуття спокою і навіть певної порожнечі, коли згадуєш минулі образи.
Найвища точка вибачення — щира подяка людині, яка нас образила за той досвід, що ми отримали з його допомогою.
Вершина прощення — благословення Любов’ю людини, яка нас образила.
Затамувати образу – це дозволити комусь жити у Вашій Душі без орендної плати, та ще й Вам платити йому своїми думками та душевними муками.

В інтернеті багато афоризмів та висловлювань про образи.

Далеко не з усіма ми згодні.

Мало того, деякі з них (на наш погляд) – шкідливі та руйнівні!

Тут наводимо лише ті, які відповідають принципам та підходам СПАННА.

Тут