Захисні механізми людської психіки – цей термін був запроваджений Зигмундом Фрейдом, та був глибше розроблений його учнями й послідовниками, насамперед Анною Фрейд.
Для будь-якого психічного процесу характерно – зведення до мінімуму неприємних відчуттів.
Для цього наша підсвідомість реалізує захисні механізми, які наші неприємності подають свідомості у зручному для психіки вигляді.
Нижче за основу взято класифікацію Ненсі Мак-Вільямс, у якій виділяється 2 рівні захисних механізмів.
Автор: Олександр Володимирович Мехедько, психолог
Які вони. Для чого потрібні
Захисні механізми людської психіки спрямовані на зменшення негативних та травматичних переживань. Вони проявляються на несвідомому рівні. Спробуймо розібратися, коли ці механізми корисні, а в яких випадках вони гальмують наш розвиток та краще реагувати та діяти свідомо.
Хай живе свобода та спонтанність!
Нижче розповімо про види психологічного захисту, які важливо вчасно усвідомити. Саме це і робить більшу частину часу у своєму кабінеті психотерапевт – допомагає клієнту осмислити захисні механізми, які обмежують його свободу, спонтанність реагування, спотворюють взаємодію з навколишніми людьми.
Первинні захисні механізми
Проєкція
Внутрішнє помилкове сприймається як таке, що приходить, відбувається ззовні. Людина приписує комусь чи чомусь власні думки, почуття, мотиви, риси характеру та інше, вважаючи при цьому, що він сприйняв щось, що приходить ззовні, а не зсередини самого себе. Проєкція проявляється в тому, що людина несвідомо приписує свої почуття, думки, бажання та потреби навколишнім людям. Цей механізм психологічного захисту дає можливість зняти з себе відповідальність за власні риси характеру та бажання, які здаються неприйнятними.
Наприклад, необґрунтовані ревнощі можуть бути результатом роботи механізму проєкції. Захищаючись від бажання невірності, людина підозрює у зраді свого партнера.
Інтроекція
Інтроекція, зокрема Ідентифікація з агресором — несвідомий перехід на погляди та установки іншого. Включення індивідом у свій внутрішній світ сприйманих ним від інших людей поглядів, мотивів, установок та іншого. Термін був запропонований у 1909 році угорським психоаналітиком Шандором Ференці. Це схильність нерозбірливо надавати чужим нормам, установкам, правилам поведінки, думкам – цінності без спроби розібратися в них і критично переосмислити. Інтроекція схожа на заковтування великих шматків їжі без спроби її розжувати.
Вся освіта та виховання побудовано на механізмі інтроекції. Батьки кажуть: «Не суй пальці в розетку, не виходь на мороз без шапки», і ці правила сприяють виживанню дітей. Якщо ж людина у дорослому віці «заковтує» чужі правила та норми без спроби зрозуміти, наскільки вони підходять особисто їй, вона стає не здатною розрізнити, що дійсно відчуває і чого хоче сам і чого хочуть інші.
Злиття
Він означає дуже сильну емоційну залежність партнерів один від одного і побудовану на цій основі поведінці. Партнери прагнуть любові, підтримки та визнання, і водночас бояться відкидання та конфліктів.У злитті відсутня межа між «я та «не-я». Є лише одне тотальне «ми». Найбільш чітко механізм злиття виражений у перший рік життя дитини. Мати та дитина перебувають у злитті, що сприяє виживанню маленької людини, тому що мама дуже тонко відчуває потреби своєї дитини та реагує на них. Тут йдеться про здоровий прояв цього захисного механізму.
А ось у відносинах чоловіка та жінки злиття може гальмувати розвиток пари та розвиток партнерів. Воно може нівелювати індивідуальність кожного. Якщо партнери, розчиняючись один в одному, втрачають свої особливості вони можуть, з часом, відчути одноманітність та нудоту у взаємовідносинах…
Раціоналізація
Раціоналізація – пояснення самому собі своєї поведінки таким чином, щоб воно здавалося обґрунтованим і добре
контрольованим. У мисленні використовується лише та частина інформації, і робляться ті висновки, завдяки яким власна поведінка постає як добре контрольована. Хоча насправді реально поведінка чи рішення людини, мають інші, неусвідомлювані причини.Раціоналізація – це спроба підібрати розумні та прийнятні причини виникнення неприємної ситуації, ситуації провалу. Метою цього захисного механізму є збереження високого рівня самооцінки та переконання себе у тому, що ми не винні, що проблема не в нас. Зрозуміло, що кориснішим для особистісного зростання та розвитку буде взяти відповідальність за те, що відбулося на себе і винести уроки з життєвого досвіду.
Раціоналізація може виявлятися як знецінення. Класичний приклад раціоналізації – байка Езопа “Лиса і виноград”. Лисиця ніяк не може отримати виноград і відступає, пояснюючи це тим, що виноград зелений.
Заперечення
Повна відмова визнавати існування чогось небажаного, негативного. Цей захисний механізм дає змогу ігнорувати (заперечувати) очевидні факти, захищаючи психіку від травм. Це повна відмова від неприємної інформації. Заперечення часто стає першою реакцією на біль втрати.
А також «Первинні захисні механізми»
- Всемогутній контроль або Гординя – сприйняття себе як самого головного й розумного.
- Дисоціація – дистанцювання себе від неприємностей.
- Примітивна ідеалізація — сприйняття іншої людини як ідеальної та всемогутньої.
- Примітивна ізоляція, зокрема захисне фантазування – уникнення реальності в інший психічний стан.
- Проективна ідентифікація — коли людина нав’язує будь-кому роль, засновану на проекції.
- Проекція — помилкове сприйняття своїх внутрішніх процесів як ззовні.
- Розщеплення Его — уявлення про кого-небудь як тільки хороше чи лише погане, зі сприйняттям властивих йому
якостей, які не вписуються в таку оцінку, як чогось окремого. - Соматизація або Конверсія — тенденція переживати соматичний дистрес у відповідь на психологічний стрес і шукати через такі соматичні проблеми медичної допомоги
Вторинні захисні механізми
Витіснення, Придушення або Репресія
Витіснення – це усунення зі свідомості неприємних переживань. Полягає в активному, мотивованому усуненні чогось зі свідомості. Зазвичай проявляється у вигляді невмотивованого забування чи ігнорування. Воно проявляється у забуванні те, що завдає психологічний дискомфорт. Витіснення можна порівняти з греблею, яку може прорвати — завжди є ризик, що спогади про неприємні події вирвуться назовні. І психіка витрачає дуже багато енергії з їх придушення. (Вторинні захисні механізми)
Сублімація
Сублімація – перенаправлення імпульсів у соціально прийнятну діяльність. Соціально неприйнятні імпульси перетворюються на соціально прийнятні дії чи поведінку. Сублімація проявляється в тому, що в спробі забути про подію, що травмує, ми перемикаємося на діяльність, прийнятну для нас і навколишніх: починаємо займатися творчістю або спортом. Сублімація – це продуктивний захисний механізм, який дав світові величезну кількість витворів мистецтва.
Набагато корисніше і для себе, і для суспільства написати вірші, намалювати картину або просто нарубати дров, ніж напитися або відлупцювати більш щасливого суперника (це теж, свого роду – сублімація…). (Вторинні захисні механізми)
Реактивні утворення
Реактивна утворення — захист від заборонених імпульсів, за допомогою вираження у поведінці та думках протилежних
спонукань. Перетворення негативного почуттів на позитивні чи навпаки. У випадку з реактивними утвореннями наша свідомість захищається від імпульсів що травмують, виражаючи в поведінці та думках протилежні спонукання. Цей захисний процес здійснюється двоступінчасто: спочатку неприйнятний імпульс пригнічується, а потім на рівні свідомості проявляється зовсім протилежний, при цьому досить гіпертрофований і негнучкий. (Вторинні захисні механізми)
Регресія
Повернення до дитячих моделей поведінки. Регресія дозволяє пристосуватися до ситуації, що травмує, шляхом несвідомого повернення до звичних з дитинства форм поведінки: плачу, примх, емоційних прохань та ін. Ми на несвідомому рівні засвоїли, що такі форми поведінки гарантують підтримку, безпеку.
Регресія дає можливість скинути з себе тягар відповідальності за те, що відбувається: адже в дитинстві багато чого відповідали батьки. Зловживання регресією призводить до відсутності успішної життєвої стратегії, складнощів у відносинах з навколишніми людьми та появі психосоматичних захворювань. (Вторинні захисні механізми)
А також «Вторинні захисні механізми»
- Анулювання або Відшкодування — дія підсвідомості з метою знешкодити негатив створенням позитиву.
- Зміщення, Заміщення або Зміщення – несвідома переорієнтація імпульсу або почуття з початкового об’єкта на
інший. - Ігнорування або Уникнення — недопущення у свідомість або допущення у спотвореному вигляді негативу.
- Ідентифікація — уподібнювання себе з іншим (іншими).
- Ізоляція афекту – видалення емоційної складової того, що відбувається зі свідомості.
- Інтелектуалізація – підсвідоме бажання контролювати та пояснювати свою поведінку лише рацірноалізмом.
- Компенсація або Гіперкомпенсація – затирання негатива позитивом.
- Моралізація — пошук способу переконати себе у моральній необхідності того, що відбувається.
- Поворот проти себе або Аутоагресія – перенаправлення негативного афекту по відношенню до зовнішнього об’єкта
на самого себе. - Роздільна мислення — неусвідомлене використання, поєднання взаємовиключних установок, фактів.
- Реверсія — програвання життєвого сценарію з зміною місць, об’єкта та суб’єкта.
- Сексуалізація або Інстинктуалізація – заміна негативу позитивом шляхом приписування йому сексуальності.
Тривалість, види, напрямки психологічної допомоги
Вдячні слова клієнтів, відгуки психологів про психотерапію в СПАННА