Розсіяність: розбещеність, хвороба, геніальність?
Однозначної відповіді нема.
Розсіяність – відсутність концентрації уваги.
Вона характеризується:
- Неможливістю зосередитися на якомусь предметі чи завданні, постійними відволіканнями на сторонні подразники.
- Труднощами із запам’ятовуванням та спогадами.
Розсіяність уваги веде до зниження якості життя, проблем з навчанням та трудовою діяльністю, конфліктів у сім’ї та зниження самооцінки. Страждає й емоційна сфера: неуважність може супроводжуватися як сонливістю та отупінням, так і гіперактивністю, перезбудженням.
Автор: психолог Ангеліна Лєскова
Про розсіяність
Розсіяність. 10 основних причин
- Відсутність звички концентрувати увагу.
- Функціональні порушення в діяльності головного мозку, які викликають нездатність до концентрації уваги.
- Низька значущість інформації, яку потрібно запам’ятати.
- Поверхове ставлення до інформації.
- Заглибленість у внутрішній світ, у свої роздуми.
- Великий потік інформації, який постійно пропускає через себе людина.
- Перевтома нервової системи.
- Недостатнє постачання киснем судин головного мозку.
- Невротичні, психологічні розлади.
- Розсіяність – ознака геніальності?
Разюча розсіяність деяких геніїв
- Дідро, французький письменник, філософ-просвітитель і драматург, який заснував «Енциклопедію, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел». Іноземний почесний член Петербурзької академії наук. Постійно забував дні, місяці, роки та імена близьких людей.
- Адам Сміт. Якось під час сніданку, жваво розмовляючи з відвідувачем, Адам Сміт поклав бутерброд, який тримав у руці, у чайник. Не помітивши цього, він тут же налив собі чай, зробив ковток і невдоволено вигукнув, що це найгірший чай, який він коли-небудь куштував. Іншого разу розсіяність привела його до падіння. Курйоз у тому, що вчений задумався під час огляду шкіряного заводу і примудрився впасти в яму з відходами.
- Олександр Бородін. Видатний російський композитор, хімік і медик Бородін майстерно потрапляв у незручні ситуації через неуважність. То на прикордонному пункті він не міг відповісти на запитання чиновника, як звати свою дружину, і відчайдушно питав у неї «Катенька, заради Бога, як тебе звуть?». То завжди забував на своєму званому вечері, що він не в гостях, починаючи посеред ньлгл судомно збиратися «додому». Те, одягнувшись у військову форму з усіма регаліями, виходив з дому, забувши при цьому вдягнути штани.
- Жуковський одного разу, промовивши цілий вечір з друзями у власній вітальні, раптом піднявся, розшукуючи свою капелюх, і почав квапливо прощатися, бурмочучи: «Однак я засидівся у вас, пора додому!»
Вчені
- Ампер, йдучи зі своєї квартири, написав крейдою у себе на дверях: «Ампер буде вдома тільки ввечері». Але повернувся додому ще вдень. Прочитав напис на своїх дверях і пішов назад, бо забув, що він сам і є Ампер.
Прогулюючись біля Паризької Академії наук, Ампер зупинився на мосту, з цікавістю розглядаючи невеликий камінчик, який помітив він на своєму шляху. Діставши з кишені годинник, він зрозумів, що спізнюється, і стрімко рушив уперед, викинувши у воду дорогий годинник, поклавши камінчик у кишеню.
Перебуваючи в Академії наук, Ампер поскаржився голові, що невіфдомий пан зайняв його місце. Йому з подивом відповіли, що те місце, на яке він вказує, справді належить «тому пану»: Ампер, забувши, де він щойно сидів, помилково претендував на місце самого імператора Наполеона. - Ньютон, задумавши зварити яйце, взяв годинник, зауважив час і через пару хвилин виявив, що в руці тримає яйце, а варить годинник.
Розповідають, що Ньютон міг заблукати у своєму будинку, прямуючи до обіду, а виявивши себе на вулиці, повернутися до кімнати, але забути поїсти. Якось, вийшовши з вітальні за пляшкою вина, щоб пригостити друзів, він забув, за чим йшов, і на автоматі повернувся до робочого кабінету і сів за роботу (уявіть розчарування друзів, які марно чекали і на Ньютона, і на вина).
Подейкують, що у своїй неуважності Ньютон міг вийти з дому не зовсім одягненим, і лише явні смішки навколишніх змушували його оцінити ситуацію та повернутися додому. - Альберт Ейнштейн, зустрівши свого друга, неуважно сказав: «Приходьте до мене ввечері. У мене буде і професор Стимсон». Його друг, спантеличений, заперечив: «Але ж я і є Стимсон!». Ейнштейн на це відповів: «Це не має значення, все одно приходьте!»
- Норберт Вінер, американський математик і філософ, основоположник кібернетики та теорії штучного інтелекту. Якось учений зателефонував до поліції, щоб повідомити про викрадення свого автомобіля, лише тому, що не пам’ятав, де він припаркувався. Зустрівши людину в університеті, він уточнював в який бік той прямував, щоб зрозуміти : якщо з їдальні, то значить він сам ще не пообідав, якщо в їдальню – значить він там (в їдальні) вже був.
- Жак Адамар, французький математик і механік, був повністю занурений у науку. Його посилено опікувала дружина. Ось типова історія: «Месьє Адамар, я бачу, мадам Адамар вже поїхала за місто». – “Але як ви здогадалися?!” — «У вас краватка під правим вухом…».
Як боротися з розсіяністю
- Поставте собі за мету: концентрувати увагу.
- Вчіться фіксувати та концентрувати увагу на одному предметі та вивчати його деталі.
- Заведіть щоденник, де будете фіксувати всі важливі майбутні події, а потім де відмітки про виконання.
- Плануйте свою діяльність, коротко фіксуйте план на папері. Записуйте терміни виконання роботи.
- У телефонній або адресній книзі запишіть дати днів народження всіх Ваших родичів друзів і знайомих, яких плануєте вітати. У перший день кожного місяця робіть мітки на великому календарі (що висить на видному місці) про іменинника майбутнього місяця. Встановіть для себе постійний час привітання (наприклад 10 годину ранку). Паралельно в телефон введіть наминачку про привітання в цей день на годину пізніше (наприклад 11 годину ранку).
- Перед походом в магазин складайте список покупок і майте його при собі.
- Робіть нотатки на наліпках і прикріплюйте їх на видному місці або за принципом того, де що потрібно зробити. Наприклад, потрібно зателефонувати – наліпка на телефоні, потрібно з собою щось взяти наліпка на сумці, яку берете з собою і т.д.
- У кожній кімнаті та в коридорі повісьте годинник. Це допоможе контролювати час і краще організовувати свою діяльність.
- Поставте на кухні таймер. З його допомогою Ви зможете уникнути зайвих неприємностей на плиті.
- Свідомо контролюйте (перевіряйте) то, що зазвичай забуваєте. Наприклад: чи вимкнене світло, газ, вода, чи закриті двері.
- Якщо Ви забули, навіщо кудись прийшли, поверніться туди, де Вас відвідала сама ідея зробити щось (що Ви забули). Асоціації в просторі допоможуть згадати.
- Якщо Ви відчуваєте перевтома, обов’язково відпочиньте, почніть з того, що виспіться. Навіть найуважніший чоловік від втоми стає розсіяним.
- Якщо Ви помітили, що останнім часом Ваша розсіяність значно підвищилася, при цьому: турбують головні болі, знижений апетит, порушений сон, Вас все дратує, і Ви нічого не можете з цим вдіяти, – зверніться до психолога, невропатолога. Краще вчасно прийняти невеличкий курс, ніж страждати від зростального кома проблем.
Використовуємо способи асоціації Аристотеля, для запам’ятовування-згадування
Асоціація, у психології та філософії — закономірний зв’язок між окремими подіями, фактами, предметами чи явищами, відбитими у свідомості індивіда і закріпленими у його пам’яті.
Аристотель був одним із перших мислителів, хто сформулював закони асоціативного мислення, які є основою для багатьох сучасних технік запам’ятовування
. У трактаті «Про пам’ять і пригадування» він описав три основні види асоціацій, які можна використовувати, щоб краще запам’ятовувати та згадувати інформацію.
Три основні види асоціацій
1. Асоціація з суміжності
Цей принцип заснований на ідеї, що думки та спогади, які часто виникають разом (або в просторі, або в часі), асоціюються одна з одною.
а) Суміжність у часі: Коли ви думаєте про зиму, ви, мабуть, згадуєте сніг. Щоб запам’ятати певну послідовність подій чи фактів, треба пов’язувати їх оскільки вони відбуваються у часі. Пригадуючи щось, намагайтеся згадати, що ще відбувалося у той час (Наприклад, Ви нещодавно тримали книгу в руках, але зараз не можете її знайти. Згадайте що відбувалося в той момент, коли вона б Вас в руках. Якщо, в цей час задзвонив телефон і Ви зняли трубку, – можливо, книга знаходиться поруч з телефоном.)
б) Суміжність у просторі: Якщо ви уявляєте стіл, ви можете згадати стілець, який зазвичай стоїть поруч. Щоб запам’ятовувати предмети чи ідеї, можна подумки поміщати в одне й те уявне місце, наприклад, в кімнати свого будинку (це одне із принципів методу «палацу пам’яті»). Або – запам’ятати (згадати) предмет разом з тим, що його оточує (оточувало), приклад – знамениті «Пригоди Шурика», коли він, уже склавши іспит, знову потрапляє до Ліди додому, і згадує що де знаходилося.
2. Асоціація за подібністю
Подумайте, на що схожий предмет, який потрібно запам’ятати. Думки та спогади, що мають подібні риси, легко зв’язуються між собою.
а) Подібність: Якщо ви бачите яблуко, ви можете згадати помідор через схожість форми. Щоб запам’ятати нове поняття, можна пов’язувати його з чимось знайомим і схожим.
б) Узагальнення: Асоціація між конкретним предметом та категорією, до якої він належить. Наприклад, помідор та овоч, собака та тварина. Цей метод допомагає структурувати інформацію, поміщаючи окремі факти у ширші категорії.
3. Асоціація за контрастом
Заснована на протилежностях (день – ніч, холод – тепло). Протилежності також добре запам’ятовуються, оскільки виділяються загальному фонові. Ми легко пов’язуємо добро і зло, чорне та біле. Щоб запам’ятати певне поняття, можна свідомо асоціювати його з протилежністю. Цей спосіб робить інформацію помітнішою і легше видобувається з пам’яті.
Приклад асоціацій по Аристотелю
Ми маємо низку асоціацій – Афіни, Лікей, будинок Платона, початок місяця, бенкет, Сократ, гра Сократа на лірі, ліра. Тоді, згадавши бенкет, ми можемо відразу ж згадати ліру, а якщо цього не станеться, то до ліри нас обов’язково приведуть інші асоціації.
Як використовувати ці принципи на практиці
Можна створювати власні систем запам’ятовування.
- Створюйте історії: Щоб запам’ятати список фактів, помістіть їх у невелику розповідь, де вони йдуть один за одним (суміжність).
- Використовуйте мнемонічні техніки: пов’язуйте нові слова або концепції з відомими, схожими за звучанням або значенням (подібність).
- Систематизуйте інформацію: Організуйте інформацію в групи за допомогою ієрархії (узагальнення).
- Використовуйте візуальні образи: Подайте контрастні образи, щоб виділити важливу інформацію (контраст). Наприклад, щоб запам’ятати дату події, можна уявити щось дуже велике і щось дуже маленьке, що асоціюється з цією подією.
А ще психологи радять для пам’яті
- У будь-якої інформації, яку потрібно запам’ятати, а потім при необхідності відтворити шукати «родзинку», щось цікаве, відмінне, особливе.
- Створення яскравих та безглуздих образів:
Зв’язуйте нову інформацію з образами, які викликають сильні емоції чи здаються абсурдними. Чим незвичайніша асоціація, тим краще вона запам’ятається. - Прив’язка до відомого:
Використовуйте вже наявні у вашій пам’яті образи, знання та особистий досвід як основу для запам’ятовування нової інформації. - Використання методу локусів («палац пам’яті»):
Уявіть знайоме вам місце (наприклад, ваш будинок) і подумки розмістіть речі, які потрібно запам’ятати, в різних кімнатах або на різних предметах. Щоб згадати, подумки «прогуляйтеся» цим місцем. - Створення «ланцюжків»:
Зв’язуйте інформацію в послідовності, створюючи ланцюжок асоціацій, де кожен елемент пов’язаний із попереднім. Цей метод добре підходить для запам’ятовування списків чи послідовностей.
Також, можливо, Вам може бути цікаво
© СПАННА Полтава, 2012