Що можна зробити за 15 хвилин?
Є відома пісня про 5 хвилин, за які можна зробити багато чого.
Тим більше – за 15 хвилин!
Автор: Денис Чиж, психолог
Очі бояться, а руки роблять
«Очі бояться, а руки роблять» – сенс приказки у тому, що зустрічаються справи, про які ти думаєш, що не впораєшся, не подужаєш, здається, ти цю роботу ти ніколи q не зможеш зробити…
Ти просто стаєш до роботи і робиш її .
Вибору немає – ти цю справу починаєш робити, робиш, робиш й упішно виконуєш!
Про це і приказка, що коли приміряєшся до роботи, дивишся на неї очима, то здається, що буде довго і важко, але починаєш потихеньку її робити, і в результаті справляєшся.
Синоніми-приказки:
- Не бравшись за сокиру, хати не зрубаєш;
- Тільки з розмов ситий не будеш;
- Страшно бачиться: станеться, улюбиться;
- Пів пліч робота важка: обидва підставиш — легше впораєш;
- Не вклонившись до землі, і грибка не піднімеш;
- Терпіння і праця все перетруть;
- Руки не простягнеш, так і з полиці нічого й не дістанеш;
- Тільки дивлячись води не вип’єш;
- Мураха не велика, а гори копає;
- Хто біжить, той і наздоганяє;
- Не боги горщики обпікають;
- Богу молись, а сам працюй!;
- З Богом починай, а руками кінчай!;
- Ори, та Бога моли; паши, та ні про що не тужи!
Лиха біда початок!
Нам усім відомі стани, коли треба виконати якусь роботу, але приступити до неї ми довго не можемо.
А іноді й взагалі за неї так і не беремося.
Згадаємо й прислів’я «Лиха біда початок».
Вона описує дискомфортний стан, який може виникати перед початком роботи, особливо якщо робота нова, складна чи нецікава.
Цей стан зазвичай проявляється у вигляді небажання щось робити, а часом може сягати страху, тривоги перед майбутнім справою.
Те ж прислів’я підказує і вихід із такої ситуації. Робота сприймається як лихо та біда тільки на початку, а почнеш працювати — лихий початок проходе, а добрий результат приходе.
І це справді так!
Правило 15 хвилин
Суть його:
Починати працювати з установкою робити це мінімум 15 хвилин (попри небажання, страх чи тривогу).
Я буду:
• 15 хвилин зосереджуватися тільки на процесі роботи, а не на своєму стані що передував роботі;
• Відпочивати через 15 хвилин, якщо захочу;
• Примовляти: Очі бояться, а руки роблять! Лиха біда початок!
Адже це не такий великий термін 15 хвилин, правда?
Зможете трохи потерпіти?
Ну і добре!
Головне під час цих 15 хвилин чесно працювати, поринути у справу з головою, зосередитися на процесі.
Коли час мине, подивіться на свій поточний стан. Як зараз справи з небажанням і тривогою перед роботою? Все залишилося як було чи поменшало?
Якщо полегчало, то можна себе привітати. Процес пішов!
Запитайте себе, чи готові продовжити роботу? Зазвичай на це слідує відповідь: «Так!» Ну, а чого не продовжити, коли настрій почав покращуватись!? Продовжуйте працювати далі і незабаром початковий негатив перед роботою або зникне зовсім, або зменшитися до прийнятних розмірів.
Якщо стан залишився на тому ж рівні, то, можливо, вам потрібен відпочинок. Сходіть погуляйте, подихайте свіжим повітрям або просто поспіть півтори години. А потім знову зробіть 15 хвилинний підхід до роботи.
Якою б неприємною і страшною робота не здавалася, я можу нею займатися 15 хвилин. Тільки 15, не більше.
А далі буде ухвалено рішення про те, чи готовий я робити її далі чи не готовий. Чесне рішення без жодних: «Ну давай ще трохи, ну адже, треба!» Якщо не можу працювати, то не працюватиму. А якщо тривога вгамується, якщо стане легше, то ще якийсь час попрацюю, так?
Психосоматика супротиву
Такий стан якогось страху перед роботою, небажання її робити, часом доходе у деяких людей до психосоматичних реакцій : з’являлася сонливість, загальна розбитість, біль голови.
Уявимо, що Ви студент, який починає навчатися в останні тижні семестру.
Говорив усім, щоб не турбували, і ніхто Вас не турбує, ви висипаєтесь, розчищаєте робоче місце…, а сідати працювати – СТРАШНО. В результаті Ви відкладаєте початок навчання, робите іншу, саму суперечливу роботу по дому, але сідати за навчання ще деякий час не наважуєтесь. І тільки через 2-3 дні, тоді коли на Вас накочується сильна злість на себе, зі скрипом сідаєте і починаєте навчання.
Якщо вам знайомий такий стан, то поспішаю вас порадувати : з ним цілком можна впоратися.
Не вір очам своїм!
Не вір очам своїм – вони бачать лише перепони!
Не вір усьому, що бачиш, адже навіть цукор виглядає як сіль!
Для початку треба зрозуміти та прийняти (хоча б на рівні голови), що нашим почуттям не завжди можна вірити. Це може здатися дивним, але це правда.
Людство, а разом із ним і людина стрімко розвиваються. Навколишня реальність зараз змінюється за десятки років! Тіло і психіка людини просто не встигають підлаштовуватися під усе це.
Колись наші почуття, напрацьовані тисячами поколінь, вірно служили нам, і вчасно підказували про небезпеку. Для стародавньої людини було дуже правильним уникати чогось нового, невідомого і не робити того, чого він уникав робити до цього. Це було основою виживання.
І цей механізм зараз активно проявляється, коли потрібно почати робити нову роботу, що довго відкидається. Але він уже скоріше шкодить, ніж допомагає. Він як старий сторожовий собака гавкає на те, на що вже гавкати не треба. А ми часом зайве віримо їй — собака то свій, перевірений!
Хороша новина – Правило 15 хвилин
Хороша новина в тому, що з цим станом цілком можна співіснувати та приборкати його.
Через 10-15 хвилин, робота стає цілком стерпною!
Як і будь-який звичайний собака швидко заспокоюється, якщо бачить, що господар пустив когось нового на своїй території, так і стан страху перед роботою швидко йде, коли ми починаємо нею займатися.
Правильно кажуть: «лиха біда початок» – або, іншими словами, неприємно буде поки робота тільки починається. А через 10-15 хвилин, робота стає цілком стерпною. Те, що було небажаним, страшним довгий час, раптом стає навіть цікавим.
Це дійсно так!
Але для початку, хоча б на рівні голови треба зрозуміти, що це почуття нам бреше. Воно є якийсь атавізм нашої психіки, що дістався нам у спадок від наших предків. Для стародавньої людини, все нове , все незрозуміле або те, чого він чи його родичі довго інстинктивно уникали, було об’єктивно небезпечним.
Не хочеться працювати і гидко перед початком роботи – коли?
Тоді коли виникає думка, що треба попрацювати…
Коли ж процес роботи пішов, то цей первинний протест проти “ТРЕБА”, як правило, швидко минає.
У процесі роботи можуть вже виникати якісь інші вже дрібніші протести, на кшталт: нецікаво, набридло, коли це закінчиться, але не той великий первинний.
Потрібно видихнути, сказати собі:
«15 хвилин я терпіти можу, а потім це саме минеться.
Якщо не пройде, то я чесно дам собі відпочити, перемикнуся на якусь іншу діяльність, послухаю музику, зроблю зарядку, прийму душ (особливо контрастний допомагає).
А потім – знову попрацюю…»