Володимир Михайлович Бехтерєв (20.01.1857 – 24.12.1927) – видатний російський медик-психіатр, невропатолог, фізіолог, психолог, основоположник рефлексології та патопсихологічного спрямування в Росії, академік.
У 1907 заснував у Санкт-Петербурзі психоневрологічний інститут, що нині має ім’я Бехтерєва.
У людському житті є два головні питання, які хвилюють кожного з нас завжди, як тільки ми стаємо свідомими.
- Навіщо ми живемо?
- Куди йдемо?
Решта справ і завдання другорядні й часто швидкоплинні, навіть якщо у якийсь момент вони здаються нам важливими.
Дуже мало людей, які можуть підійматися на рівень наукового пошуку відповідей на ці запитання.
Науковий пошук відповідей
Коли Володимир Михайлович Бехтерєв на початку минулого століття заявив колегам, що смерті немає, і це легко довести логічно, він піднявся на таку висоту розширення усвідомлення, до якої більшість людей іде століттями, з життя в життя долаючи хиткі щаблі сумнівів та страху.
Коли в історії з’являються особи, подібні до академіка Бехтерева, то свідомість усіх, хто готовий засвоїти їхні ідеї, змінюється і прогресує практично блискавично.
Академік Бехтерєв був абсолютно самобутній.
Він не вибирав шлях. Він його створив. І на цей шлях слідом за ним стали тисячі лікарів.
Заснований ним психолого-неврологічний інститут у Петербурзі, має ім’я свого творця. Військово-медична Академія, де він навчався та згодом викладав, пишається своєю історією.
В ХІХ столітті, коли жив Бехтерєв, більшість лікарів навіть не думали про те, що саме мозок здійснює розумову діяльність, а вивчати його детально ніхто не наважувався.
Бехтерєв, який багато років створював основи психоневрології та вивчав мозок людини, першим заговорив про можливості операційного втручання у цей орган.
Колеги говорили, що все про мозок знають лише двоє. Бог і Бехтерєв.
Досліджуючи біологічні механізми рефлекторної діяльності, Бехтерєв відстоював думку про роль виховання, й не успадкований характер рефлексів. Так у книзі «Основи загальної рефлексології» він доводив, що немає вродженого рефлексу рабства чи свободи, і стверджував, що суспільство здійснює свого роду соціальний відбір, створюючи моральну особистість.
Саме соціальне середовище є джерелом розвитку людини; спадковість ставить лише тип реакції, але самі реакції розвиваються протягом життя. Доказом цього послужили, на його думку, дослідження генетичної рефлексології, що довели пріоритетність середовища у розвитку рефлексів немовлят та дітей раннього віку.
Смерті немає, панове!
В.М. Бехтерєв: «Смерті немає, панове!».
Академік Бехтерєв першим став розглядати думки як матеріальні об’єкти. Він зрозумів, що це особлива енергія і назвав її світовою.
Як відомо з фізики: «Енергія ні звідки не виникає, нікуди не зникає, вона лише переходить з одного виду до іншого».
Енергія думки, грамотно спрямована, може дуже багато.
Психічна енергія людини (від грецького «psyche» – душа) нікуди не зникає, відмирає лише фізична оболонка. Виходячи з вищесказаного, ідея реінкарнації має цілком логічне обґрунтування.
Те, що в нас думає, творить, мріє, любить, плаче та радіє ніколи не помре!
Досвід попередніх втілень душі зберігається з життя в життя у підкоренні головного мозку, у підсвідомості людей, у Всесвіті!
Коли в момент вмирання перед очима людини проносяться події її життя, це ніщо інше як збереження “на жорсткий диск” цього досвіду для майбутніх втілень.
Підсвідомість пов’язана з інформаційним полем Землі. Вона практично і є частиною цього поля.
Тому що по суті мозок – це просто антена.
Біля моря добре думається та мріється…
Ця саме підсвідомість ловить з інформаційного поля сигнали, які у житті проявляються як раптові осяяння чи інсайти, так зараз заведено говорити.
Гіпноз. Психічна зброя
У будь-якої людини межа між свідомістю та підсвідомістю ненадовго стирається в момент засинання та пробудження. Тому в ці моменти можна закласти у мозок будь-які установки.
Володимир Михайлович Бехтерєв, який застосовував і гіпноз як метод лікування, дуже добре розумів механізм впровадження у свідомість таких установок.
Мало того, детально вивчаючи людський мозок, він розумів, який характер сигналів надає найефективніший вплив на певні ділянки мозку.
Як ви вважаєте, кого в першу чергу могло зацікавити таке знання?
Це не тільки навіювання думок та емоцій на відстані, а й масове навіювання за допомогою радіосигналів певної частоти.
Створення психічної зброї…
Тоді, в Радянському Союзі, ці ідеї не були реалізовані. Але багато його робіт дуже цікавили спецслужби європейських країн…
Послідовники Володимира Бехтерєва працюють у різних галузях медицини.
Вже на Першому Всесоюзному з’їзді психіатрів у грудні 1927 року як делегати було присутніх понад 700 його учнів.
10 фактів про діяльність Володимира Бехтерева
1. Дорога в медицину та Петербург
Почалася для Володимира Бехтерєва з оголошення в газеті. 15-річний уродженець села Саралі Єлабузького повіту (зараз це село Бехтерево у Татарстані) прочитав, що петербурзька Імператорська медико-хірургічна академія набирає слухачів. Він поодинці тиждень добирався до столиці на пароплаві, пішки та на перекладних!
2. Шлях у психіатрію
Шлях у психіатрію почався з потрапляння до психіатричної клініки як пацієнт. Річ у тому, що у Бехтерєва після приїзду до Петербурга стався нервовий зрив – він витримав іспити для зарахування, але не проходив за віком. У психіатричній лікарні, де юнак лежав з діагнозом «гострий поліморфний психотичний розлад», він потоваришував із лікарем Сікорським і зацікавився його лікуванням душевних хвороб. А в академію його зрештою прийняли.
3. За кордоном
Активно працював за кордоном після закінчення академії: у Берліні ходив на лекції знаменитого невропатолога та психіатра Карла Вестфаля, у Парижі стажувався у засновника неврології Жана-Мартена Шарко, іншим учнем якого був Зігмунд Фрейд. У Відні науковим керівником вченого став Теодор Мейнерт, який вивчав нейронні зв’язки в корі великих півкуль, а в Лейпцигу він працював із Вільгельмом Вундтом, якого часто називають одним із батьків сучасної психології.
4. До Росії
27-річний Бехтерєв повернувся після того, як його покликали очолити кафедру психіатрії у Казанському університеті. Одним зі слухачів лекцій ученого в Казанському університеті, був Олексій Максимович Пєшков, майбутній письменник Максим Горький.
5. Пізнати людину комплексно
Під гаслом «пізнати людину комплексно» Володимир Бехтерєв відкриває в1907 році у Петербурзі психоневрологічний інститут. Ім’я засновника закладу (тепер це Санкт-Петербурзький науково-дослідний психоневрологічний інститут ім. Бехтерєва) надали після смерті вченого.
«В тому, що вищі психічні здібності, а у зв’язку з ними і поведінка людей та вищих тварин у своїй основі мають рефлекси — у цьому ніхто за останнє півстоліття не сумнівається, але з цього аж ніяк не слідує, що, пізнавши основу, тобто рефлекси, ми разом пізнаємо й те, що на цій основі виникає і розвивається»- писав Бехтерєв.
Бехтерєв вважав однією з головних якостей лікаря – почуття гуманності, яке той має відчувати до своїх пацієнтів, особливо душевнохворих. А ще він говорив слідом за вчителями своїми, передаючи учням вічну мудрість:
«Той не справжній лікар, після розмови з яким хворому одразу ж – не стає легше».
6. Анатомію мозку чудово знають тільки двоє: Бог і Бехтерєв
“Анатомію мозку чудово знають тільки двоє: Бог і Бехтерєв”, – сказав професор Берлінського університету, відомий анатом Фрідріх Копш після того, як російський вчений створив метод вивчення найтонших зрізів замороженого мозку людини. Фразу цитували багато разів, проте головного визнання у світі медицини — Нобелівської премії — Бехтереву, на жаль, отримати не вдалося. Хоча його номінували на неї кілька разів.
7. Телепатія
Гіпноз і навіювання почали використовуватися на практиці лікування психічних захворювань з подачі Бехтерєва, який дізнався про ці методи в Парижі. У 1919 році він провів серію вдалих дослідів телепатичного навіювання над собаками. Тварини «по думках» стрибали на стіл, ударяли лапами по клавішах рояля, дряпали картину. Досі методом Бехтерєва з допомогою гіпнозу лікують психічні захворювання, включаючи алкоголізм.
8. Спостерігати й уявляти
«Хорошим психологом може бути лише той, хто вміє добре спостерігати з себе і, очевидно, хто вміє добре уявляти», – пише Бехтерєв у книзі «Проблеми розвитку та виховання людини». Завершивши роботу над сімома томами «Основи вчення про функції мозку», Бехтерєв особливо зацікавився проблемами психології.
9. Працездатність
Судячи зі спогадів колег та рідних, він вирізнявся неймовірною працездатністю. У перервах між лекціями він не відпочивав, а проводив сеанси гіпнозу у сусідній аудиторії. Постійно щось писав, навіть у дорозі. Спав не більше 5-6 годин на добу, зазвичай засинаючи о 3 годині ночі. Після пробудження, часто ще не встаючи, брався за роботу над рукописами. Три рази на тиждень проводив приймання хворих у себе вдома: з восьмої години вечора і до глибокої ночі, приймаючи до 40 пацієнтів за раз.
10. Тисяча наукових праць
Засновник вітчизняної школи психоневрологів залишив не тільки більше однієї тисячі наукових праць (робота з їхньої бібліографії триває), а й значну медичну династію: серед них онука вченого та видатний фізіолог XX століття Наталія Бехтерева, правнук Святослав Медведєв, який до 2017 року мозку людини РАН у Петербурзі, праправнучка та лікар-психіатр Наталія Медведєва.
АВТОР: Катерина Резнікова
Презентуємо деякі твори геніального В. М. Бехтерєва
«Бессмертие человеческой личности как научная проблема»
Питання сенсу життя хвилює людину тим більше, чим менше віра в особисте безсмертя (дух та її аналоги). У цій промові сказаної в розпал Першої Світової Війни великий знавець мозку Бехтерєв пояснює, як усі вчинки вплітають особистість в історію суспільства і впливають на його майбутнє.
Що робить людину, в певному сенсі, безсмертною.
Ця концепція оптимістичніша – ближче поглядам епікурейців та деяких стоїків.
Хоча можна знайти щось спільне і з індійською сансарою (це може пояснити культурний обмін доби Олександра Македонського (греко-буддизм)). В принципі, будь-яку клітину можна розглядати як вихор, який захоплює і викриває матерію. За аналогією з атмосферою напрошується “ефект метелика” як алегорія людського життя.
«Внушение и его роль в общественной жизни»
Термін “навіювання”, запозичений з повсякденного життя і введений спочатку в коло лікарської спеціальності під виглядом гіпнотичного або після гіпнотичного навіювання, зараз, разом з ближчим вивченням предмета, отримав ширше значення.
Річ у тому, що дія навіювання нітрохи не пов’язується, обов’язково, з особливим станом душевної діяльності, відомим під назвою гіпнозу, як то доводять випадки здійснення навіювання, що виробляється в тяжкому стані. Мало того, навіювання, що розуміється в широкому сенсі слова, є одним зі способів впливу однієї особи на іншу навіть за звичайних умов життя.
Через це, навіювання є важливими чинником нашого життя і має бути предметом вивчення не лише лікарів, а й усіх взагалі осіб, які вивчають умови і закони життя . Тут принаймні відкривається одна з важливих сторінок суспільної психології, яка є широким і мало ще розробленим полем наукових досліджень.
Цей твір у першому своєму виданні являв собою промову, сказану в актових зборах Військово-медичної Академії в грудні 1897 року, і тому був обмежений певними розмірами.
Але інтерес і важливість теми спонукали автора суттєво розширити рамки своєї праці, внаслідок чого це друге видання виходить значно поповненим проти першого і вже не у формі мови.
«Гипноз. Внушение. Телепатия»
Бехтерєв досліджував великий ряд психіатричних, неврологічних, фізіологічних, морфологічних та психологічних проблем. У своєму підході він завжди орієнтувався на комплексне вивчення проблем мозку та людини.
Здійснюючи реформацію сучасної психології, розробив власне вчення, яке послідовно позначав як об’єктивну психологію (з 1904), потім як психо-рефлексологію (з 1910) та як рефлексологію (з 1917). Приділяв особливу увагу розробці рефлексології як комплексної науки про людину та суспільство (відмінну від фізіології та психології), покликаної замінити психологію.
«Избранные работы по социальной психологии»
Праці В.М.Бехтерева, в яких розглядаються предмет, завдання та методи соціально-психологічних досліджень, викладаються результати оригінальних експериментальних досліджень, обговорюються закономірності поведінки індивідуального та колективного суб’єкта у соціумі.
Включені до цього тому роботи не перевидавалися з 20-х років минулого століття.
«Коллективная рефлексология»
Громадські події є діяннями людських рук, а тому, якими б не були зовнішні впливи, які їх визначають, сама людина ні в якому разі не може бути ігнорована як фактор суспільних подій.
Але діячем тут є не та чи інша особистість, а ціле суспільство, натовп чи колектив, а це – не одне й те саме. Звідси очевидно, що психологія окремих осіб не придатна для з’ясування суспільних рухів та розвитку суспільних подій, оскільки окрема особистість не може бути уособленням всього суспільства чи народу. На цьому ґрунті, власне, і виникають спроби створити особливу так звану „соціальну психологію”.
«Психика и жизнь. Внушение»
До збірки увійшли вибрані статті В.М. Бехтерєва, присвячені природі душевної діяльності, взаємовідносинам психічного і фізичного світів, поглядам вченого на теорію еволюції та природного відбору та багато іншого. За словами самого вченого, основна думка статтей під загальною назвою «Психіка та життя» – розповісти про найтісніше співвідношення психіки та життя як похідних енергії.
Окремий розділ включає роботи, присвячені темі навіювання. Інтерес Бехтерєва до вивчення навіювання був викликаний як потребами теорії, так і практикою цього явища, що широко поширилося. Досить згадати малеванщину, епідемії клікушества, захопленість спіритизмом, аби зрозуміти інтерес до навіювання як чинника життя.
Я стільки в житті не читав як на цьому сайті