Книга Кнейппа “Моє водолікування”, написана понад 100 років тому і витримала понад 100 видань. Стосується механізму дії водолікування, містить цінні народні відомості, зібрані автором про здоров’я, загартовування, оригінальні лікувальні методики, своєрідний погляд про сутність хвороби.
Водолікування
Водолікування, гідротерапія, бальнеолікування – зовнішнє застосування в лікувально-профілактичних цілях як прісної води (у рідкому, твердому – лід, газоподібному стані), так і мінеральної води.
До основних процедур гідротерапії відносяться душ, ванни, обливання, обтирання, загортання та ін. Фізіологічна дія водолікування залежить від виду процедури та заснована на температурному, механічному та хімічному подразненні рецепторів шкіри та слизових оболонок.
Історія створення книги
Ще у середині 19 століття відомий баварський священник Себастьян Кнейпп розробив ефективну методику водолікування.
За допомогою звичайних обливань, ванн, обгортань і компресів він зміг вилікувати тисячі хворих, які страждають від різних недуг: від шкірного висипу до нервових розладів.
Відкрити собі цілющу силу води священнику вдалося завдяки своїй хворобі. Себастьян Кнейпп ще з юнацтва страждав від туберкульозу. Якось йому до рук потрапив трактат з гідротерапії. Тоді священник вирішив випробувати методи, описані у книзі, щоб одужати. Щодня він купався в холодних водах Дунаю, і вже буквально через кілька місяців, на подив лікарів, хвороба відступила.
За 30 років практики дослідник зміг створити свою методику. Себастьян Кнейпп Моє водолікування – книга автора, яка набула заслуженої популярності досить швидко. Водолікування за методом Кнейппа підтримували навіть члени королівської родини.
Зміцнення імунітету за Кнейппом
Особливих складнощів при проведенні гідротерапії немає. Її принцип полягає у загартовуванні та зміцненні імунітету. Таким чином, організм починає активно боротися із хворобою.
Одна з головних рекомендацій священника – щодня ходити босими ногами по росі, мокрому каменю, снігу або просто по холодній воді не менше 15 хвилин.
Також він радив щодня поринати у прохолодну воду.
Водолікування Себастьяна Кнейпп – це не просто авторська теорія терапії, а й досить ефективна практика.
Для більшого ефекту рекомендується поєднувати кілька водних процедур. Робити це потрібно за такими правилами:
- Гартування холодною водою потрібно починати поступово: плавно знижуючи градус води та збільшуючи тривалість процедури.
- Перед зануренням у прохолодну воду тіло слід розігріти фізичними вправами або загорнувшись у теплий одяг.
- Після завершення водних процедур тіло не потрібно витирати. Просто одягніться та зігрійтеся у теплому приміщенні.
- Проводити водні процедури не можна перед і після їди.
Ефективність водолікування підвищиться, якщо поєднувати його з дієтою та фітотерапією.
Сьогодні такі рекомендації у сучасних людей можуть викликати лише посмішку. Однак, пригадайте, що є найціннішим джерелом життя? Хіба не звичайна вода? Вона – запорука міцного здоров’я та довголіття!
Слово – доктора медичних наук.
В. Я. Шварц, завідувач кафедри курортології та фізіотерапії Ставропольського медінституту, доктор медичних наук, професор.
Застосування води з гігієнічною, профілактичною та лікувальною метою сходить своїми джерела до часів глибокої старовини (Ассирія, Вавилон, Стародавній Єгипет).
Не буде перебільшенням твердження, що водолікування — один із найдавніших методів лікування.
У сучасній медицині бурхливий розвиток інструментальної діагностики, дивовижні досягнення хірургії, медикаментозної терапії, що змінили основи лікувального процесу, характер і перебіг захворювань, відсунули водолікування на другий план: сьогодні і хворі, і, що ще скоріше, лікарі використовують і призначають лікування водою дуже обмежено.
Практично воно забуте. Тим часом і тисячоліття емпіричного застосування, і сучасні дані медичної науки вказують на безперечну ефективність водолікування, частіше як одного з додаткових видів терапії, але інколи як й основного лікування.
Наслідком неуваги до водолікування стало відсутність літератури з цього питання, що своєю чергою гальмувало його застосування.
Тому видання книги С. Кнейппа «Моє водолікування» слід лише вітати. Попри те, що написано її 100 років тому, її зміст актуальний і сьогодні.
Жива мова, ясність, логічність викладу роблять читання книги таким, що захоплює. Зрозуміло, в повному обсязі положення автора, особливо що стосуються механізму дії водолікування, не можна прийняти беззастережно. Проте читач знайде для себе чимало цінних думок про здоров’я та пропозиції, як загартувати своє тіло.
Книжка написана не для лікарів. Однак глибина висвітлення питання, опис оригінальних лікувальних методик, своєрідний, часом несподіваний для нас погляд на сутність хвороби, одужання, загартовування дозволяють рекомендувати її фахівцям, медичним працівникам.
Передмова автора до книги «Моє водолікування»
Вступне слово. Сумніви
Добробут безсмертної душі складає головну мою турботу та обов’язок, як священник.
У цьому мета мого життя, за те я готовий померти.
Але й смертні тіла доставили мені в протягом 30-40 років чимало турбот та праці. Я не шукав цієї праці. Прихід до мене будь-якого хворого тілом завжди був тягарем. Й багатьом я допомагав водолікуванням. Саме тому я вирішив поділиться своїм досвідом й висвітлити його в книзі.
Погляд на того, Хто зійшов з небес, щоб зцілить наші недуги, і думка, що «блаженні милосердні, бо і їм буде милосердя…, останній ковток води не залишається без нагороди», змушувало мене відмовитися від цієї спроби, яку я тепер роблю (написання книги), попри всі прохання різних прохачів усіх станів і положень.
Ця спроба була тим важчою, що мої лікувальні поради доставляли мені не зиск, а скоріше неоціненну втрату часу; не почесті, а осуд і переслідування; не подяку, а насмішку та зловтіху.
Зрозуміло, після таких подій у мене не могло бути особливого бажання писати, тим більше, що моє тіло, вже пригнічене роками, і душа вже вимагають спокою.
Тільки настійні та переконливі вимоги моїх друзів, які стверджували, що грішно віднести з собою в могилу стільки знань, набутих довгим досвідом, незлічені письмові прохання вилікуваних мною, але особливо благання бідних, покинутих, хворих мешканців села змушують мене взяти перо у тремтячі руки.
До найбідніших класів, до покинутих, забитих жителів села я завжди ставився з особливою любов’ю та увагою. Їм головним чином я присвячую свою книжку.
Текст мій, відповідно до мети – легкий та ясний (сподіваюсь).
Я навмисно пишу у формі розмови, що, на мою думку, набагато краще, ніж сухий, короткий виклад.
Не проти, а разом з медициною
Менш за все у мене була думка виступити проти чинного напряму в медицині; не думаю я також полемізувати з кимось окремо, і нападати на чиїсь пізнання та покликання.
Я чудово знаю, що по суті тільки фахівець може видавати такі речі; але мені все-таки здається, що й вони повинні бути вдячні приватній особі, яка ділиться з ними своїми відомостями, набутими багаторічним досвідом.
Будь-яке заперечення, будь-яку правильну поправку я охоче зустріну і прийму з вдячністю. На критику ж, що випливає тільки з партійності, я не звертатиму жодної уваги і спокійно знесу „шарлатана” та „недоучку”.
Моє найсильніше бажання, щоб лікар хоч частково зняв з мене цю важку роботу; нічого іншого я не хотів би, як тільки, щоб лікарі ґрунтовніше вивчили метод лікування водою.
При цьому моя робота зможе бути трохи корисною для них.
Маю сказати, що я міг бути дуже багатим, якби тільки хотів брати пропоновані мені пацієнтами гроші; а цих пацієнтів без перебільшення було в мене тисячі, десятки тисяч.
Багато пацієнтів приходили до мене і казали: „Я даю 100, 200 марок, якщо ви мене вилікуєте”.
Стражденний шукає допомоги й охоче платить – якби тільки він його вилікував. І йому все одно, чи це буде лікування від медичної пляшки чи простої кружки з водою.
Великі, знамениті лікарі давнини започаткували метод лікування водою; але разом з ними зійшли в могилу їх пізнання та поради. О якби швидше настав світлий, довгий та добрий ранок після зорі.
За кожне слово чи вказане у книзі ім’я я беру відповідальність на себе.