Моніторинг психологічного розвитку. Техніка ковдри

Моніторинг морально-психологічного розвитку, ефект «ковдри» — інноваційні ідеї СПАННА. Вони можуть бути важливою складовою взагалі у психотерапії, зокрема, у діяльності класного керівника та шкільного психолога. СПАННА.

©

Автор: Кловацький В. В.
На основі публікацій автора в співавторстві с Горошко Т. В., Макарчук Н. А.

в газеті «Психолог»

та

в журналі «Практична психологія та практична робота»

Для фахівців

Газета «Психолог» Моніторинг розвитку
Газета «Психолог» №7 (103) 2004
Журнал «Практична психологія та практична робота» Моніторинг розвитку
Журнал «Практична психологія та практична робота» №4(85) 2006

Здоров’я — це скарб, його необхідно берегти, зміцнювати.

На ньому не можна заощаджувати.

Зберегти та покращувати психологічне здоров’я дитини — одне з головних завдань педагогів, психологів, батьків.

Газета «Психолог». Журнал «Практична психологія та практична робота»

Виховання. Моніторинг класного керівника

Розглядаючи виховання як процес цілеспрямованого впливу на фізичний, морально-психологічний та духовний розвиток, ми опинилися перед проблемою постійної необхідності контролю над тим, на що ми намагаємося вплинути, зокрема, над морально-психологічним здоров’ям.

Під морально-психологічним здоров’ям ми розуміємо стан, за якого психічні процеси людини згармонізовані між собою, а також із морально-психологічними параметрами та нормами навколишнього людського середовища.

Трикутник здоров’я від класного керівника

Вимірюючи в школі фізичний, морально-психологічний та духовний розвиток учнів у кінці кожної чверті, ми отримуємо “трикутник здоров’я” учня.

Фізичний розвиток ми оцінюємо за рекомендованою Міністерством освіти програмою «Школяр»

На сьогодні в психології немає єдиної точки зору на теорію характеру та практику його діагностики, що спонукало нас розробити чіткі параметри морально-психологічного розвитку дитини (на основі загальновідомої й широковживаної “Методики особистісної діагностики за Т. Лірі”, модифікованої нами).


Ми взяли на себе відповідальність дещо змінити згадану методику: якісний підхід до аналізу тенденцій особистості ми трансформували в кількісний.

Це дало змогу протягом навчального року простежити динаміку морально-психологічного розвитку окремої дитини та класного колективу в цілому.

Зрозуміло, що кожній людині певною мірою властиві якості, що відповідають зазначеним параметрам. Ступінь їх вираженості визначає характер людини, її індивідуальний профіль. У кожному з 8-ми параметрів виділено 9 проявів даної риси.

Параметри морально-психологічного розвитку учня наведені в Додатку 1

Перше наближення

У першому наближенні оцінку морально-психологічного розвитку, на підставі розроблених школою параметрів виставляє класний керівник керуючись стовпцем ** Параметрів морально-психологічного розвитку учня (від 1 до 5 балів),

Дитина оцінюється за 8-ма параметрами.

Кожен параметр — це певна риса характеру, що має 9 проявів. Класний керівник вибирає один із дев’яти проявів у межах кожного з 8-ми параметрів, який, на його думку, найбільше відповідає рівню розвитку учня за цим параметром. Оптимальний варіант розвитку певної риси характеру оцінюється в 5 балів і у переліку проявів стоїть на 5-му місці (посередині). Віддалення від середини (5), вниз чи вгору в межах параметру, означає зниження гармонійності розвитку даної риси характеру. Загальний бал, що визначається для побудови трикутника здоров’я, виводиться як середнє арифметичне всіх балів.


До речі, склавши всі оцінки учнів, за морально-психологічним розвитком, виставлені вчителем, і поділивши їх на кількість цих оцінок, можна у першому наближенні оцінити морально-психологічний потенціал колективу і на підставі цього приймати певні рішення щодо подальшої роботи з колективом.


Крім того, дані параметри дають можливість шкільному психологу проводити більш глибоку та детальну діагностику морально-психологічного розвитку особистості.

Духовний розвиток оцінюється за розробленими у школі параметрами.

Параметри духовного розвитку учня наведені в Додатку 2

Моніторинг практичного психолога

Загальні положення

Параметри морально-психологічного розвитку побудовані за принципом взаємодоповнення та взаємовиключення.

Їх об’єднано в діади, і гармонія особистості в цілому залежить від співвідношення ступенів вираженості якостей у кожній з 4-х діад.

Якості ніби врівноважують одна одну: лідерство — поступливість (I-V) впевненість — довірливість (II-VI) і т. д. (III-VII, IV-VIII)

Моніторинг первинного етапу оцінки гармонійності морально-психологічного розвитку дитини відбувається шляхом зіставлення отриманої інформації з правильним багатокутником.  Він за формою наближається до кола, із “золотою” серединою. Чим більша деформація — тим вагоміша деформація особистості.

Гармонійна особистість СПАННА
Моніторинг. Профіль А
Гармонійна особистість
 

Чим більше відхилення від “правильності” багатокутника, тим більше варіантів дисгармонії у поведінці представлено на малюнку нижче: профіль В — людина спрямована на себе, інші є лише “інструментом” для задоволення власних потреб; профіль С — людина занадто залежить від інших людей.

Техніка ковдри від СПАННА

Ідея полягає у тому, щоб діяльність психолога, вихователя спрямовувати на збалансовування розвитку.

Не на зменшування гіпертрофовано вираженої деструктивної риси характеру, а на розвиток, збільшення їй протилежної,


Так:

  • Владолюбність – Поступливістю
  • Самозакоханість – Довірливістю
  • Жорстокість – Емпатійністю
  • Агресивність – Душевністю

Рекомендації, щодо корекції, можна спланувати на підставі аналізу ступеня вираженості певних якостей, що складають діаду.

Скористаємося для прикладу іншим профілем особистості (профіль D), щоб показати можливість впливу на відповідні якості.

Так, можливим шляхом корекції морально-психологічного розвитку особистості з D-профілем є робота над якостями I-V, III-VII, IV-VIII

Профіль D   Профіль D”
Корекція розвитку особистості

Тобто, надмірне прагнення бути лідером необхідно поступово врівноважувати формуванням достатньої поступливості,

надмірну вимогливість — достатньою поблажливістю.

Результатом такого впливу має бути “ефект ковдри”, за якого профіль D поступово трансформується в профіль D”, що є більш гармонійним.

Це досягається поступовим переходом з однієї сходинки на іншу в межах параметру, що тимчасово компенсує дисбаланс, а потім збалансовує, гармонізує профіль особистості.

Мал. 1 «Сходинки до і від ідеалу в межах діад»

Дитина, що отримує бали 2 і 8 (мал. 2), однаково віддалена від “ідеальної” 5-ї сходинки у своєму морально-психологічному розвитку, тому в “трикутник здоров’я” буде занесено 2 бали. Крайнощі в 1-9 балів є однаково негармонійними, але провокують різні ускладнення характеру й поведінки і тому потребують різної корекції в межах діади.

Моніторинг та корекційний вплив

Людина у своєму розвитку долає сходинку за сходинкою, але, досягнувши вершини (5) чи не досягнувши її, може опинитися на сходинці, що веде не вгору, а вниз, не до ідеалу, а від нього (мал. 1). Мета корекційного впливу — спрямувати розвиток у потрібному напрямку, переорієнтувавши його.

Взаємозв’язок між параметрами в межах діади (мал. 3) дає змогу коректувати це, працювати в позитиві, не заперечуючи наявність “розвинутої” якості, не вказуючи на її недолік, а демонструючи наявний дисбаланс.

Ми ніби пропонуємо людині набути ще щось додаткове, чого не вистачає для гармонії.

Так, якщо порівняти мал. 2 і 3, можна побачити схему переміщення сходинками в межах V параметру, як результат безболісної позитивної корекції — зі сходинки “непоступливості” людина через сходинку “часто поступливий” досягає сходинки “іноді поступливий” (2-3-4).

Це так звана пряма корекція (вигнута стрічка на мал. 3. Непряма “вимушена” корекція (спрямований відрізок на мал. 3 зумовлена внутрішнім зв’язком між параметрами в межах діади (V-I Поступливість-Лідерство).

Людина, працюючи над власною поступливістю, не тільки наближається до “ідеалу” в межах V параметру, до – «Поступливий в ім’я любові», але й здійснює самокорекцію надмірного в межах I параметра лідерства, прагнення керувати.

Таким чином, ми, працюючи з недостатньо вираженою якістю, долаючи сходинки на шляху до “ідеалу” в межах одного з параметрів, ніби розвертаємо людину обличчям до “ідеалу” в межах діади, тобто корекційний вплив на один із параметрів діади за “ефектом ковдри” веде до самокорекції іншого параметру, до гармонізації морально-психологічного розвитку дитини.

Профіль учня і профіль класу

Перспективною, з погляду психологічного супроводу навчально-виховного процесу в школі, на наш погляд, є робота з профілем класу, відповідністю — невідповідністю морально-психологічного профілю окремого члена колективу морально-психологічному профілю колективу і в майбутньому — корекційна робота з учнем та класом у цілому.

З метою поглибленого аналізу морально-психологічного розвитку окремої дитини та класного колективу в цілому, доцільним є також варіант взаємного оцінювання в межах референтних груп.

Моніторинг має мету

Мета моніторингу — підвищення загальної психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, привернення уваги до багатовимірності в оцінюванні дитини (відхід від практики сприймання дитини через призму її успішності з навчальних дисциплін), робота над усвідомленням того що, крім фізичного розвитку, дитина має морально-психологічний та духовний розвиток, на який теж необхідно впливати, а значить вимірювати в динаміці.

Важливою, з нашої точки зору, є безпосередня робота з параметрами (у формі аналізу чи самоаналізу), а не кінцева оцінка дитини за цими параметрами.

У наш час глобальної взаємодії людини із суспільством дуже актуальною є проблема знаходження свого місця в цьому суспільстві, світі.

Для цього треба знати себе, свої можливості, вміти правильно оцінити себе, використовувати свої позитивні якості.

Виникає необхідність сприймати думку інших, зрозуміти їхню позицію, точно оцінити ситуацію. Правильне самооцінювання, уміння сприймати думку інших щодо себе чи певної ситуації є запорукою взаєморозуміння та покращення процесу взаємодії. Звісно, з адекватним самооцінюванням і толерантністю до думки інших людина не народжується. Це досягається шляхом постійних вправ над собою.

Власне, систематичне самооцінювання й порівняння своїх даних із даними інших людей дає змогу з часом усе більше об’єктивізувати самооцінювання учня та оцінювання дитини батьками й учителями.

Звісно, моніторинг та критерії вимірювання рівнів морально-психологічного розвитку учня, методику оцінювання можна та необхідно вдосконалювати, але ми переконані в тому, що:


1. Потрібно проводити спеціально організовану та контрольовану роботу з морально-психологічного розвитку учнів;

2. Для цього необхідно мати вимірювальні параметри й проводити систематичне оцінювання за відповідними параметрами.

Такий моніторинг дасть поштовх до наступних дій;

3. Дуже важливим є залучення до оцінювання не лише вчителів, а й батьків та учнів.

Додаток 1

Моніторинг рівня духовного розвитку учнів. (Додаток 2)

(На основі загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із філософії, історії, закордонної літератури,

української літератури, образотворчого мистецтва, музики, затверджених Наказом Міністерства освіти та науки України та Академії педагогічних

наук України від 04.09.2000 № 428/48)


1. Загальнолюдські цінності


Низький. Не має чіткого уявлення про загальнолюдські цінності.
Нижче середнього. Інформований про деякі загальнолюдські цінності.
Середній. Має уявлення про загальнолюдські цінності.
Вище середнього. Має глибокі уявлення про загальнолюдські цінності, намагається користуватися ними у власному житті.
Високий. Глибоко знає, розуміє загальнолюдські цінності й завжди дотримується їх у власному житті.


2. Гуманітарна культура


Низький. Низька гуманітарна культура. Не знайомий з мистецькими досягненнями людства, його представниками і їх творами.
Нижче середнього. Поверхово знайомий з деякими досягненнями людської культури.
Середній. Добре знайомий з окремими досягненнями духовної культури людства, тими шедеврами, що йому подобаються.
Вище середнього. Добре знайомий з кращими духовними досягненнями людства, орієнтується в напрямах і особливостях світового мистецтва різних історичних епох.
Високий. Глибоко знає світову культуру, вільно орієнтується в її напрямах, стилях, проблемах.


3. Художньо-естетичні знання


Низький. Не має художньо-естетичних знань. Словниковий запас дає змогу викласти думку на елементарному рівні (окремими словами чи реченнями).
Нижче середнього. Володіє деякими художньо-естетичними знаннями, але погано орієнтується в термінології.
Середній. Не повною мірою володіє художньо-естетичними знаннями, допускає суттєві неточності в термінології.
Вище середнього. Має глибокі естетичні знання, орієнтується в спеціальній термінології, свідомо користується мовою мистецтва в роздумах. Володіє деякими художньо-естетичними здібностями. Естетично розвинутий, здатний до естетичних переживань і творчості.
Високий. Повною мірою володіє естетичними знаннями в різних галузях мистецтва та культури. Вільно володіє і користується спеціальною термінологією. Має високорозвинуті художньо-естетичні здібності. Гармонійна особистість.


4. Художньо-мистецьке сприйняття та мислення


Низький. Має низький рівень художньо-мистецького мислення і сприйняття мистецьких творів (тільки на частковому рівні).
Нижче середнього. Здатен сприймати й репродукувати художні твори, але не розуміє художньо-образної системи мистецьких явищ, які вимагають абстрактно-художнього мислення. Знає незначну частину тематичного матеріалу.


Середній. Має слабко сформоване художнє мислення, не завжди послідовно і логічно характеризує мистецькі явища. Виявляє знання й розуміння основ художньо-тематичних положень, але не вміє самостійно зробити аналіз, порівняння, висновок. Неповно аналізує художні твори (живопис, музику, літературу тощо), має стандартне мислення, бракує асоціативності, узагальнень. Не вміє поєднати мистецтво та життєві явища.

Вище середнього. Має достатній рівень художньо-мистецького мислення та глибокі знання тематичного художнього матеріалу в межах програми. Широко застосовує асоціативний зв’язок між творами різних видів мистецтв і життєвими. явищами. Може довести свою думку, вміє систематизувати, узагальнювати.


Високий. Має високий рівень художньо-мистецького мислення та сприйняття. Володіє свідомими, глибокими, ґрунтовними знаннями тематично-художнього матеріалу поза межами програми. Здатний оцінювати нові мистецькі явища, вільно виражати думки, почуття, самостійно оцінювати різноманітні явища духовної культури, переконливо аргументувати особисту естетичну позицію, узгоджувати її із загальнолюдськими цінностями.


5. Естетичне світосприйняття та світовідчуття


Низький. Рівень естетичного світосприйняття та
світовідчуття дуже низький, примітивний.
Нижче середнього. Рівень естетичного світосприйняття та світовідчуття невисокий. Не використовує набуті знання, уміння та здібності у художній діяльності.
Середній. Рівень естетичного світосприйняття та світовідчуття середній. Використовує деякі знання та навички в художній діяльності.
Вище середнього. Рівень естетичного світовідчуття досить високий. Використовує набуті знання та навички в художній творчості.
Високий. Оригінальне світосприйняття та світовідчуття.


6. Художній смак


Низький. Має спотворений художній смак.
Нижче середнього. Має невисокий рівень художнього смаку, орієнтований на масову культуру.
Середній. Художній смак недостатньо розвинутий.
Вище середнього. Має достатній рівень естетичного смаку та сприйняття.
Високий. Високий рівень художнього смаку.


7. Самоосвіта та самовдосконалення


Низький. Не бажає займатися самоосвітою та вдосконалюватися.
Нижче середнього. Виявляє бажання займатися самоосвітою та самовдосконалюватися.
Середній. Іноді займається самоосвітою та самовдосконаленням.
Вище середнього. Займається самоосвітою та духовним самовдосконаленням.
Високий. Відчуває потребу в художньо-творчій самореалізації та в духовному вдосконаленні. Постійно працює над своєю особистістю.

Виховання — мистецтво чи наука?

Тестування психологічне в СПАННА