Вірність подружня… Зрада подружня…
Цій темі присвячено величезну кількість творів мистецтва: романів, повістей, віршів, фільмів, творів образотворчого мистецтва.
Подружня вірність та зрада. Обов’язково – домовляємося
Подружня вірність, на наш погляд, це окреме питання глобальнішої теми «Подружній обов’язок»
Нижче подаємо переклад українською мовою матеріалу «Подружня вірність та зрада» Н.І. Козлова, професора психології, ректора Університету практичної психології.
Подружня вірність та зрада
Стосовно психології сім’ї вірність — найважливіша і завжди досяжна умова збереження стабільності моногамного шлюбу.
Зрада у шлюбі, подружня зрада – порушення голосної або негласної домовленості про ексклюзивність (що належить саме цій парі) інтимних відносин.
Трохи історії
В історії сім’ї принаймні кілька тисячоліть поняття чоловічої вірності не було.
Чоловіки, якщо їм дозволяли життєві обставини, мали кілька дружин (перед ними були певні зобов’язання) і наложниць без числа (перед наложницями жодних зобов’язань не було).
При цьому жіноча невірність розглядалася просто як фізична невірність, саме сексуальний зв’язок з іншим чоловіком. Факт примусу жінки до сексу міг бути обставиною, що пом’якшує її провину, а міг і не бути.
З кінця 19 – початку 20 століття, з розвитком руху за жіночі права, вимоги до чоловіка з приводу вірності стали зростати і посилюватимуться. Чоловічі захоплення іншими жінками стали приводом для численних розбирань, набули статусу «зради» і стали поширеною причиною розлучення.
Насправді подружня вірність не є синонімом щасливого шлюбу, як і флірт на стороні не обов’язково катастрофа.
Наприклад, в одній сім’ї чоловік ніжний і люблячий, з сексом все гаразд, будинком займається, грошима забезпечує, дітьми захоплений, але іноді дозволяє собі різного ступеня флірт.
В іншій сім’ї чоловік імпотент, ледар і зануда, лежить на дивані, вимагає від дружини їжу та читає їй лекції про вірність, заперечуючи проти її зустрічей навіть зі співробітниками по роботі, із подругами.
Порівнюючи двох таких чоловіків, багато жінок готові вибрати скоріше перший варіант.
Дуже багато суперечок викликає практика подвійних стандартів, коли хтось собі дозволяє те, що забороняє партнеру. Найчастіше це характерно для чоловіків: «погуляти» для нього нормально, а те саме для його дівчини — злочин.
З іншого боку, молоді дівчата нерідко наполягають на ексклюзивності стосунків таким чином, що душать будь-які інші, зокрема, чисто дружні стосунки «своїх» чоловіків. Навряд чи можна говорити про кохання, у разі найбільш проявляє себе егоїзм.
Сьогодення
У більшості традиційних сімей питання вірності та свободи рідко обумовлюються спеціальним чином; Декому здається, що тут «і так усе зрозуміло», інші розуміють, що домовлятися з цих питань дуже складно.
Однак хоча б проясняти свої погляди та свою позицію — необхідно:
- для когось це питання граничної значущості й просто болюче, а для когось усі ці теми достатньо байдужі;
- хтось зраду розуміє просто, як «наявність ключа в замку », для іншого зрада насамперед порушення духовного зв’язку.
У будь-якому випадку корисно знати, що може напружувати партнера: хтось дбає про почуття своєї половинки, тому що любить, а хтось поводитиметься стриманіше хоча б з міркувань розсудливості.
Взаємна домовленість
Нині у цивілізованих сім’ях питання про вірність, як і більшість інших, вирішується взаємною домовленістю між подружжям. Люди різні – треба домовлятися. Якщо пара домовилася й обидві сторони виконують свої зобов’язання, більшість проблем йде геть. Як говорити на ці теми? Акуратно, обережно та конкретно.
У цьому може вам може допомогти сімейний договір, де серед багатьох питань будуть і питання про ваше бачення вірності та зради.
Справді, а чи може чоловік (на роботі, відпочинку) перебувати в близьких дружніх стосунках з іншими жінками? Колись без дружини обійняти не дружину за талію? Поцілувати в щічку?
Тут розбіжності точаться серед молоді до дев’ятнадцяти років. Після двадцяти років більшість солідарні у тому, що проблем тут немає і все це можна. Але все-таки якщо, наприклад, ви бачите, що вашу «половину» це напружує, то варто поводитися стриманіше.
Домовляємось!
А наскільки можна притискати іншу жінку (чоловіка) під час танцю?
Ось, наприклад, вечірка у вас вдома і ви танцюєте з дружиною друга.
Чи можна тільки «на піонерській відстані»? Якщо ви обговорили зі своєю дружиною і знаєте, що їй це байдуже, ви спокійні.
А дружина друга? Чи обговорила вона цей момент із чоловіком? Якщо ні, то може вийти, що він мовчатиме і кип’ятитиметься, а вдома влаштує їй скандал. Якби й вони обговорили подібну ситуацію заздалегідь — скандалу могли й не було б.
Жорсткий підхід
У деяких парах питання про можливу невірність ставиться і вирішується дуже жорстко.
Розповідає Світлана: «Мені Паша сказав: «Якщо раптом щось дізнаюся, — уб’ю на місці». Мене це влаштовує, я завжди мріяла про такого чоловіка. Але я його попередила: якщо дізнаюся про нього і це буде правдою, без пояснень і розглядів подам на розлучення і дитину він не побачить. Паша погодився». Цю пару такі домовленості влаштовують, у них непорозумінь із цього питання немає.
Ліберальний підхід
В інших сім’ях можуть бути зовсім інші домовленості. Картинка: у цій подружній парі дуже рівна та світла атмосфера, синові чотири роки, при цьому погляди на вірність у цій парі дуже нетрадиційні. Над дверима спальні висить табличка «Обмін передовим досвідом», а позиція дружини: «Для мене дуже важливо почуватися не просто дружиною, а й жінкою. Я люблю, коли мене оглядають чоловіки. Я люблю флірт і вдячна чоловікові, що він мене розуміє. У нього такі ж погляди, і я зовсім не проти, коли з’являються якісь нові захоплення. Це збагачує його життя…».
Обережний підхід
Експерименти – експериментами, а в більш традиційних сім’ях, де люди і люблять, і піклуються один про одного, до питання вірності ставляться обережніше. Так, чоловікам зазвичай дозволяється більше, жінкам менше, але жінки, які поважають себе, ставлять у цьому питанні певні межі.
Одне з можливих формулювань: «Якщо ти мені зміниш, все залежатиме від того, чому це сталося. Якщо це сталося тому, що я тобі була поганою дружиною, у сім’ї тобі було важко і тому ти почав шукати кохання в іншому місці, — це зрозуміло, і вина на мені. Але якщо я була тобі доброю дружиною, принаймні робила все, що від мене залежало, а ти, попри це, почав шукати розваги на боці: зрозумій, я така вихована — я жити з тобою не буду. Діти завжди будуть мати батька, але дружиною я не буду тобі». Таку позицію чоловіки зазвичай розуміють.
Післямова
Подружня вірність сама собою ні міцності сім’ї, ні радості спілкування не гарантує.
Сенс подружньої вірності в іншому — коли її бережуть обидві сторони, це показник того, що у відносинах людей усе гаразд, що люди кохають одне одного.
І справжня турбота про вірність – це не контроль контактів чоловіка (дружини), а турбота про високу якість відносин, постійне прагнення бути необхідним і привабливим.
Жити завжди лише з однією жінкою енергійному чоловікові не завжди просто. Але якщо дружина розумниця, а чоловік вдячний, якщо у них прекрасні стосунки взагалі та сексуальне життя зокрема, це цілком реально. Подружня вірність людей, що люблять один одного, — предмет їхньої гордості та захоплення навколишніх.
Діагностика сімейних відносин СПАННА