Сльози. За цей процес дуже часто соромлять, через нього ж вішають гендерні ярлики, заперечують, боятися, але часом дуже сильно чекають… Чекають, бо він приносить очищення та полегшення…
Автор: психолог Кузнєцова Наталія
Такі різні сльози
Сльози – це прозора і злегка солонувата рідина, що виробляється слізними залозами, основна функція якої полягає в змочуванні та очищенні поверхні ока у всіх земноводних, плазунів, птахів та ссавців.
Сльози практично повністю складаються з води (до 99 %), а також мають у своєму складі хлорид натрію, сірчанокислий та фосфорнокислий кальцій, карбонат натрію та магнію, лізоцим – фермент, завдяки якому вони мають антибактеріальні властивості, олеамід – становить основу маслянистого шару, який не дозволяє випаровуватися волозі.
У розмовній мові сльозою називається крапля слізної рідини, що випливає назовні з переповненого кон’юнктивального мішка.
Сльози у людей бувають різні
Фізіологічні сльози
Це саме ті сльози, які виробляються щоразу внаслідок реакції на зовнішні подразники (пил, сторонні тіла, цибуля та ін.). Щоразу, коли подібні речовини потрапляють в око, наш мозок посилає сигнали слізним залозам збільшення сльозовиділення. Слізні залози починають посилено виробляти сльози, наповнюючи їх необхідними антитілами для боротьби зі шкідливими мікроорганізмами.
Сльози забезпечують рогівку ока всіма необхідними поживними речовинами (відомо, що рогівка ока не має у своєму складі кровоносних судин), а також очищають поверхню очного яблука від сторонніх частинок, підтримуючи тим самим нормальну роботу органів зору.
Захист очей від патогенних мікроорганізмів здійснюється завдяки антибактеріальному впливу лізоциму.
Емоційні сльози
Це сльози, які можуть виділятися у різні моменти нашого життя. Нам усі знайомі сльози радості, сльози печалі, сльози гніву, сльози безсилля… Згідно з науковими дослідженнями, існує безпосередній нейронний зв’язок між слізними залозами та областю головного мозку, що відповідає за емоції.
Що відбувається усередині?
Спрощена схема виглядає таким чином:
Сильний емоційний подразник впливає на людину
Мигдалеподібне тіло головного мозку посилає сигнали в гіпоталамус.
Гіпоталамус передає командний імпульс у симпатичну нервову систему, щоб активувати слізні залози.
Симпатична нервова система відповідає за продукцію сліз і за всю відповідну реакцію організму.
Саме тому під час плачу збільшується частота дихання, частота серцевих скорочень, змінюють колір шкірні покриви, кінцівки стають холодними або гарячими тощо.
Функції емоційних сліз
1. Форма спілкування. Наприклад, маленькі діти плачуть, щоб повідомити про свої потреби. Дорослі люди фактично роблять те саме. Плач, сльози радості допомагають спілкуватися з навколишніми, дозволяючи їм дізнатися про наші потреби та почуття, незважаючи навіть на мовні бар’єри.
2. Допомагають зняти стрес.
Вільям Фрей – американський біохімік, з’ясував, що емоційні сльози за своїм хімічним складом відрізняються від фізіологічних. Емоційні сльози більш в’язкі, краще помітні на шкірі, у них можуть бути гормони стресу.
Припущення Фрея у тому, що з допомогою емоційних сліз організм позбавляє себе зайвого вмісту гормонів стресу та інших супутніх хімічних речовин, виділення яких спровокував стрес. Саме тому ми почуваємося значно краще після того, як добре проплачемося.
Цікаві спостереження
Ед Вінгерхотс (Ad Vingerhoets), професор Університету Тілбурга, після тривалого вивчення питання зробив висновок, що відразу після плачу багато людей почуваються гірше. Але вже через півтори години їхній емоційний стан стабілізується. А потім стає кращим, ніж було до того, як вони почали плакати.
Лорен Більсма (Lauren M. Bylsma) з Університету Піттсбурга з’ясувала, що люди з більшою ймовірністю почуватимуться краще після плачу, який був викликаний позитивними емоціями, або якщо сльози допомогли щось зрозуміти та усвідомити.
Але якщо сльози викликані стражданнями чи соромом, то людина може відчути себе гірше.
Стан людини також залежить від свідків плачу. Наприклад, ті, хто плакав поодинці або в присутності однієї людини, готової підтримати – почуваються краще, ніж ті, хто плаче перед великою кількістю людей.
Діана Ван Хемерт (Dianne Van Hemert), доктор філософії, старший науковий співробітник Нідерландської організації прикладних наукових досліджень, з’ясувала, що жителі щасливіших країн можуть плакати частіше, оскільки це не засуджується суспільством.