Непритомність – справа житейська. Але не варто до нього ставитися легковажно.
Автор: наш експерт, реабілітолог Юлія Моргунська.
Інший раз, читаючи сучасні романи, починаєш пишатися стійкістю сучасниць перед обличчям життєвих негараздів. Не те що дами минулого, які тільки що – відразу в млість! Хоча, схоже, готовність до втрати почуттів мала свої плюси. “Літературні” джентльмени, наприклад, при цьому завжди починали проявляти неземну турботу і чудеса героїзму. Може, треба відкрити курси непритомності? Або хоча б розібратися, що взагалі він із себе представляє.
Непритомність. Що це таке
Вся справа в тиску
Довідник практичного лікаря стверджує, що “свідомість – раптова втрата свідомості, викликана тимчасовою ішемією мозку”.
Якщо переводити “з медичного на український”, вийде ось що. Ішемія – це недостатність кровопостачання тканин, внаслідок чого розвивається їх кисневе голодування. «Тимчасової» – значить, обумовлене “збоєм” функцій, а не постійними змінами структури органу, тканини або судини. Отже, непритомність – результат різкого, хоча й “ненавмисного” порушення мозкового кровообігу. Цей стан класифікують як гострий – тобто вимагає негайного втручання.
Головним фактором в його походженні є різке зниження артеріального тиску до рівня, при якому “вбудовані” механізми мозкового кровообігу не можуть забезпечити необхідного постачання мозку кров’ю.
І статися це може з різних причин:
- Розширення периферичних судин. Ефект такого “судинного дійства” знайомий багатьом, хто відчував запаморочення і потемніння в очах, скочивши вранці з ліжка або піднімаючись після довгого сидіння навприсядки. Погодьтеся, почуття доволі неприємне. Добре, що зазвичай швидко проходить!
- Порушення діяльності серця. Це набагато гірше, хоча виявити таку причину непритомності випадково практично неможливо. Вади серця і його судин виявляються дуже рано і тому вимагають постійного лікування й спостереження кардіолога.
- Зменшення вмісту в крові кисню через захворювання серцево-судинної та дихальної систем.
- Втрата свідомості може бути викликана також епілептичним нападом, діабетичної або гіпоглікемічною комою. Але це вже не непритомність, а інший стан, що вимагає спеціалізованої допомоги.
Як йде свідомість?
Хоч непритомність і характеризують як раптову втрату свідомості, вона все ж не схожа на удар цеглою і дає час запідозрити негаразд. Починається непритомність з почуття нудоти, дзвону у вухах, а потім хворий повільно падає (“осідає”). Пульс слабкий або зовсім не визначається. Артеріальний тиск різко знижений, дихання поверхневе, шкіра надзвичайно бліда. Тривалість втрати свідомості від 10-30 сек. Після непритомності деякий час зберігається загальна слабкість, нудота.
“Звичайну” непритомність можуть спровокувати: негативні емоції і біль, задуха, вид крові, тривале стояння, різкий перехід з горизонтального положення у вертикальне, різкий біль. Втім, відомі й інші його причини. Наприклад, свідомість може “загубитися” на фоні затяжного нападу кашлю у хворих на хронічне захворювання легенів.
Хоча, в принципі, “погіршати” може будь-кому з нас, зазвичай схильність до непритомності дається людині від народження, разом з конституцією, і пояснюється надлишковим впливом на судини блудного нерва. Швидше позбавляється почуттів тонкий і дзвінкий гіпотонік, ніж міцненький і щільний власник підвищеного тиску. Це не страшно, на психічному і фізичному самопочутті не позначається, життю не загрожує, і навіть ніякої медикаментозної терапії не вимагає. Правда, і не лікується.
Непритомність. Що з нею робити
Що робити будемо?
Оскільки ніхто не знає, коли і де доведеться опинитися поруч з людиною, що зомліла, бажано вміти надавати потрібну допомогу – а що як знадобиться? Основна “протисудомних” медична рекомендація звучить так: хворого укласти на спину і, злегка піднявши ноги, звільнити шию і груди від одягу що обтягує.
Однак, якщо такий можливості немає (наприклад, непритомність стався в переповненому вагоні метро або в маршрутці), це не означає, що потерпілого потрібно залишити там, де він впав.
Не зайве також знати, що іноді непритомності можна уникнути, якщо, відчувши нудоту і дзвін у вухах що наближаються, встигнути змінити положення. Наприклад, сісти або лягти. Зі сказаного висновок: якщо біля вас “товариш по транспорту” різко зблід, покваптеся уступіть йому місце – він якраз має всі симптоми непритомності що насувається!
Отже, якщо людину нікуди покласти, його потрібно хоча б посадити. Тим більше, що так йому легше буде надавати подальшу допомогу.
Якщо жертву непритомності неможливо роздягнути – а взимку це не тільки дуже проблематично, але до того ж загрожує застудою – його звільняють хоча б від шапки та шарфа. З урахуванням того, що, прийшовши в себе, потерпілий ще якийсь час відчуває нудоту, а нерідко і покривається потом, йому намагаються забезпечити доступ свіжого повітря. Якщо і це неможливо – використовують підручну газету, журнал, теку з документами. Ними, як віялом, обмахують обличчя і шию “повертається з непритомності”. Чудово, якщо в аптечці водія (або у вашій кишені) виявиться пляшечка нашатирного спирту і ватка. В такому випадку змочену розчином ватку підносять до носа хворого, і тут же прибирають, коли він відхитнеться від джерела запаху. Свідомість повернулась! Тепер до речі буде стакан води, шматочок лимона, кисла карамель, валідол.
Як тільки людина відчує себе досить добре, щоб вийти на повітря, йому потрібно допомогти – підйом може викликати новий напад слабкості. При цьому краще ще приблизно з чверть години не залишати його одного – не виключено, що виклик “швидкої допомоги” все-таки знадобиться.
Допомога вручну. Самопоміч
Нашатирний спирт для приведення людини до тями й камфора з кордіаміном для підтримки його серця – препарати, безумовно, цінні, але не завжди доступні в потрібний момент. Особливо якщо симптоми нудоти що насувається відчуваємо ми самі. Адже не станеш, заздалегідь кричати “Увага, громадяни, я починаю непритомніти!” або інструктувати тих що поруч стоять, як вас оживляти. При цьому чекати, неприємність що насувається вас все ж обійде стороною, теж наївно.
Надійніше всього вдатися до деяких маніпуляцій рефлексотерапії.
На 10-20 секунд притиснути під носом основу перегородки так, щоб відчути під пальцем твердий виступ (після цього кілька хвилин відчувається деякий оніміння в зоні носо-губного трикутника). Ця рефлекторна точка у верхній третині вертикальної борозни верхньої губи в китайській медицині має назву жень-чжун або шуй-гу. Ця точка дуже важлива в наданні екстреної допомоги в подібних випадках. Вона збуджує дихальний центр і тонус судин.
Кілька разів енергійно стиснути мізинці з боків на рівні кореня нігтя – там із зовнішнього боку знаходиться точка “швидкої серцевої допомоги” шао-цзе.
Гарненько розтерти нижню зовнішню третину краю вуха, де знаходиться “зона відповідальності кровопостачання та іннервації голови – до тих пір, поки не відчуєте, що вуха й обличчя починають “горіти”. Якщо все зроблено правильно, нудота відступить.
Безумовно, ті ж маніпуляції можна провести не тільки самому собі, але і ближньому – ефект буде той же. Тільки, звичайно, навіть у благородній справі протидії непритомності необхідно знати міру, щоб і пальці людині не пошкодити, і вуха не відірвати. Так що, незалежно від того, чи є у вас підстави побоюватися непритомності, в будь-якому випадку варто потренуватися шукати і натискати потрібні точки на собі!
Непритомність на рівному місці
Нерідко в млість падають панянки, які переводять себе різними дієтами. Непритомність в цьому випадку – результат різкої втрати маси тіла за короткий термін. До речі, непритомність в цій ситуації – ще квіточки. Слідом ідуть загострення хронічних хвороб, зниження імунітету і ще цілий букет нездужань – буде ще гірше! Так що худніть поступово.
Трапляється непритомність і при безграмотному користуванні сауною. Причини банальні: від надмірного вживання алкоголю в парній до хронічних захворювань серцево-судинної системи.
Також Вам може бути цікаво:
