Виховання — це наука!
Звична теза про виховання як мистецтво близька практично всім педагогам.
Та чи обґрунтована така однозначність?
Наші колеги-педагоги зі спеціалізованої школи № 5 м. Полтави пропонують новий, науковий підхід до поняття «виховання»,
перевірений практичною роботою колективу. Володимир КЛОВАЦЬКИЙ
Авторський текст статті «Виховання — це мистецтво чи наука?» опублікованої в журналі «Завуч» №36 (330).
Словосполучення «мистецтво виховання» в науковій, методичній та художній літературі трапляється часто, практично завжди, коли мова йде про виховання.
Ми ж пропонуємо принципово новий, науковий підхід до цього поняття. Наші теоретичні відкриття перевірені практикою виховної роботи спеціалізованої школи № 5 м. Полтави.
Результатом же виховної системи цієї школи є те, що за останні 10 років її учні не скоїли жодного правопорушення.
Вони є незмінними переможцями різноманітних конкурсів, змагань; самодіяльні колективи школи, зокрема народний хореографічний колектив «Міленіум», відомі не лише в Полтаві, а й в Україні. За результатами рейтингування управлінням освіти м. Полтави спеціалізована школа № 5 посіла друге місце в місті.
Новизна нашого підходу
1. Авторське визначення поняття «виховання». «Виховання — це процес цілеспрямованого впливу на фізичний, морально-психологічний, духовний розвиток».
2. Ідея моніторингу виховання.
Переконані, що для підвищення ефективності педагогічної діяльності, для аналізу стану та висновків про ефективність того чи іншого впливу необхідно кількісно оцінювати те, на що ми намагаємося впливати, і те, що хочемо змінювати.
Для того, щоб будь-який процес, зокрема виховання, був науково керованим, потрібно, щоб він не тільки спирався на певні закономірності, а й мав кількісний апарат виміру того, на що він намагається вплинути.
3. Нами запропоновані продуктивні визначення фізичного, морально-психологічного, духовного розвитку та розгляд їх як трьох іпостасей гармонійно розвинутої, вихованої людини.
Ідеальний фізичний розвиток ми розуміємо як стан, за якого фізико-хімічні процеси людини гармонізовані між собою, а також із процесами та параметрами зовнішнього природного середовища.
Ідеальний морально-психологічний розвиток, на наш погляд, — це стан, коли психічні процеси людини гармонізовані між собою, а також із морально-психологічними параметрами та нормами людської спільноти.
Ідеальний духовний розвиток, з нашої точки зору, — це стан, коли ціннісні орієнтації і установки людини гармонізовані з гуманістичними ціннісними орієнтаціями та світоглядними ідеями людства.
4. Запропонований метод кількісного вимірювання морально-психологічного та духовного розвитку (а фізичний вимірюємо згідно з оздоровчою програмою «Школяр»). Ми розробили параметри для цих вимірів та методику їх здійснення.
5. Запропоновано до виміру рівнів фізичного, морально-психологічного та духовного розвитку залучати дітей і батьків. Це необхідно з кількох причин.Ми звертаємо увагу учнів, батьків на існування проблеми; ознайомлюємо їх із параметрами оцінювання (тим самим виконуємо просвітницьку місію); на підставі оцінок, які дають учні, батьки, ми робимо висновок про стан їх розвитку та розуміння проблематики, а можливо, й дізнаємося нове про дитину, та коректуємо свою оцінку.
6. Здійснення що чверті моніторингу вихованості учнів.
7. Висунуто ідею оцінювання стану вихованості класного колективу і на підставі цієї оцінки планування роботи класного керівника.
8. Стан вихованості класного колективу в першому наближенні, на наш погляд, можна оцінити середнім значенням оцінки рівня розвитку учнів класу (фізичного, морально-психологічного, духовного).
9. Висунуто ідею порівняння вихованості учня з рівнем вихованості класного колективу і на цій підставі робимо висновок про стан комфортності учня в класі та про планування роботи класного керівника.
Моніторинг вихованості
Наприкінці кожної чверті
Моніторинг фізичного розвитку.
Здійснює вчитель фізичного виховання на підставі результатів медичних оглядів учнів, а також методичних рекомендацій «Про затвердження комплексної міжвідомчої програми «Школяр» № 170 від 14. 03. 94 р. (для лікувальних закладів, центрів здоров’я, учителів фізичного виховання)». Оцінку виставляємо від 1 (низький рівень) до 5 (високий рівень).
Моніторинг морально-психологічного розвитку.
На сьогодні в психології немає єдиної загально визнаної точки зору на теорію характеру і практику його діагностики, що спонукало нас розробити чіткі параметри морально-психологічного розвитку дитини та методику його виміру (на основі загальновідомої і широко вживаної «Методики особистісної діагностики за Т. Лірі»). (Детальніше див. газету «Психолог» № 7 (103), лютий, 2004 р. В. Кловацький,Т. Горошко, Н. Макарчик «Моніторинг морально-психологічного розвитку».)
Моніторинг духовного розвитку учнів
Здійснюють учителі закордонниї літератури на підставі розроблених нами параметрів. Основою для них стали загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з гуманітарних предметів, затверджених Наказом Міністерства освіти та науки України та Академії педагогічних наук України № 428/48 від 04. 09. 2000 р.
Безумовно, критерії вимірювання рівнів фізичного, морально-психологічного, духовного розвитку учня, методику оцінювання можна й необхідно вдосконалювати.
Можливо, можна дати й інше визначення виховання…
Та ми переконані в тому, що:
1. Для підвищення ефективності виховної роботи, для аналізу виховного впливу необхідно вимірювати те, що ми намагаємося змінювати та вдосконалювати.
2. Необхідна спеціально організована і кількісно контрольована робота з фізичного, морально-психологічного та духовного розвитку учня; актуальною проблемою сьогодення є моніторинг виховання.
3. До моніторингу виховання, за очевидними, зрозумілими критеріями, необхідно залучати не тільки вчителів, а й самих учнів та їх батьків.
Наука виховання
Газета «Вечірня Полтава» №20(742) Оксана ГОРІНА
Вийти на висоти майстерності дуже складно, не пройшовши шляху детального аналізу й розуміння того, як і за якими законами ти дієш. Необхідно знати, на що впливаєш і наскільки ефективно. Учителі Полтави опановувують науку виховання.
ЦИМИ ДНЯМИ в місті на базі Полтавської спеціалізованої школи № 5 відбувся семінар закладів освіти “Директор і шкільний психолог: грані співпраці”.
Семінар було проведено спільно міським управлінням і товариством м. Полтави СПАННА.
Присутні могли ознайомитись із досвідом практики нового підходу до виховання та організації роботи соціально-психологічної служби у відомій у місті своєю організованістю, рівнем знань і культури школі №5.
Її директор Володимир Кловацький, заслужений працівник освіти України, нагороджений медаллю імені Антона Макаренка, з унікальним та тривалим (27 років) стажем керівництва, представив запропоновану й чинну в закладі модель.
Відомим є вислів “мистецтво виховання”. У спеціалізованій школі №5 м. Полтави стверджують: “Виховання — це наука”.
Педколектив школи вважає, що вийти на висоти майстерності дуже складно, не пройшовши шляху детального аналізу й розуміння того, як і за якими законами ти дієш.
Необхідно знати те, на що впливаєш і наскільки ефективно.
Для цього потрібен “інструмент виміру”.
Саме тому в закладі створена й діє вже кілька років модель моніторингу вихованості за чіткими критеріями.
Складовими гармонійного розвитку тут визнано фізичний, морально-психологічний та духовний розвиток у поєднанні та взаємозв’язку.
Кожен — учень, учитель, батько — має можливість обґрунтувати й поставити свою оцінку за розробленими в школі параметрами, а також реально впливати на вихованість і відстежувати процес в динаміці.
Добре, що на полтавській землі є традицій небайдужого ставлення до своєї праці й постійного руху вперед.
І добре, що є справжні фахівці своєї справи, які підтримують віковічні традиції.
