Тривалість, підходи психологічної допомоги, психотерапії

Тривалість психологічної допомоги

Тривалість психологічної допомоги, психотерапії залежить від:

  • Особистості клієнта.
  • Первинного запита клієнта.
  • Підходів, поглядів та концепції в психології яких дотримується психолог, психотерапевт.

Автор: Віктор Тихонов, заступник голови СПАННА з гуманітарних питань.

Індивідуальний підбір психолога для клієнта – характерна особливість діяльності СПАННА.

Поточне приймання

Як і чим допомагає СПАННА

Головні засоби лікувального впливу в СПАННА це  —  Любов і Слово.

В Книзі Книг ― Біблії є місця з означеннями Божественного:

  • На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Богом.
  • Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому.

І що характерно — абсолютно всі світові релігії (іслам, буддизм та ін.) саме Слову та Любові приділяють найголовніше значення.

Слово та Любов повинні бути, ми вважаємо, найголовнішими дійовими особи в практиці надання психологічної допомоги!

Неможливо уявити психолога який не володіє Словом.

Не може бути й професійного психолога (який володіє різноманітними прекрасними методиками, освіченого, дипломованого фахівця) без Любові.

Фотоальбом СПАННА

Головні засоби лікувального впливу психологів, психотерапевтів, дитячих психологів, сексологів, сімейних психологів, логопедів, педагогів СПАННА ― Слово і Любов.

Слово і Любов, фундаментом у яких є глибокі знання теорії й практики надання психологічної допомоги у світі.

Якість послуг СПАННА відповідає світовим стандартам.

СПАННА — це спілка психологів Полтави яка утворилася і надає психологічну допомогу з 2000 року.

Загальна тривалість психологічної допомоги, психотерапії: від 3-7 консультацій до декількох років.

Підходи, погляди та тривалість допомоги в психотерапії

Глибинна психологія та тривалість психологічної допомоги

Глибинна психологія. Суть: різноманітні підходи які вирішальне значення надають несвідомим компонентам, розташованим в “глибинах” психіки людини, заховані за поверхнею свідомості. Засновник ― Зигмунд Фрейд (1856–1939), австрійський психолог і невролог.

  • Психоаналіз. Суть: внутрішній світ людини – арена боротьби внутрішніх несвідомих імпульсів, а зовнішня поведінка – вираз результатів цієї боротьби, пансексуалізм. Засновник ― Зигмунд Фрейд. Система методів, за допомогою яких можна занурюватися в несвідоме щоб допомогти людині зрозуміти причину внутрішніх конфліктів, що виникли в результаті дитячих переживань, і тим самим позбавити його від проблем невротичного характеру. Поведінка людини визначається несвідомими бажаннями, потягами, переживаннями. Саме вони керують людиною і виявляються у спотвореному вигляді: сни, обмовки, помилки, забувань. Психоаналіз проходить 3-5 разів на тиждень протягом 3-6 років.
  • Психологія індивідуальна. Суть: людина має несвідоме прагнення до влади, зверхності та самоствердження. Засновник ― Альфред Адлер (1870 – 1937), австрійський психолог, психіатр. Заперечує пансексуалізм, розглядає людину як істоту соціальну. Психотерапія спрямована на компенсацію неминучих переживань клієнта з приводу власної неповноцінності.
  • Аналітична психологія. Суть: людина має індивідуальне й колективне несвідоме (архетипи). Засновник ― Карл Юнг (1875-1961), швейцарський психолог і культуролог. В душевному житті крім індивідуального несвідомого є колективне несвідоме, в якому відбитий весь досвід людства, саме він визначає поведінку людини. Зміст колективного несвідомого є архетипи (зразки поведінки, мислення) Психотерапія та самопізнання звільняє життєву енергію людини з під влади комплексів і направляє її на подолання психологічних проблем і розвиток особистості. Зустрічі проходять 1-3 рази на тиждень протягом 1 – 3 років.
  • Психологія хормічна. Суть: Основою психічного життя вважається горме, хорме (грец. – прагнення, порив). Засновник ― Уильям Мак-Дугалл (1871 – 1938), англо―американський психолог. «Горме» трактується як прагнення до біологічно значущої мети, обумовлене особливого роду нахилами – або вродженими інстинктами і схильностями, або придбаними почуттями. Макдугалл перерахував сім пар пов’язаних між собою найголовніших інстинктів і емоцій: 1) інстинкт боротьби і відповідні йому гнів, страх; 2) інстинкт втечі і почуття самозбереження; 3) інстинкт відтворення роду і ревнощі; 4) інстинкт придбання і почуття власності; 5) інстинкт будівництва і почуття творення; 6) стадний інстинкт і почуття приналежності.

Неофрейдизм

Неофрейдизм. Суть: в основі психіки знаходиться поняття несвідомого та принципової конфліктності відношень особистості та суспільства.

  • Культурно―філософська психологія. Суть: вихідним моментом розвитку особистості є «основна тривога» та несвідоме переживання ворожості цілого світу до людини. Засновник Карен Хорні (1885 – 1952), американський психоаналітик и психолог, один з стовпів неофрейдизму. Культура пропонує суперечливі цінності. Людина не може обрати щось певне і тому біжить від реальності в умовні уявлення, якими керується в житті. Хорні виділила три основні тенденції особистості: прагнення до людей, прагнення против людей, прагнення від людей. У здорової особистості ці тенденції урівноважені, а у невротичної людини одна з них акцентована. Зростає тривожність, інші потреби блокуються. Завдання психотерапії ― гармонізація відносин.
  • Гуманістичний напрямок в неофрейдизмі. Суть: головна тенденція людини — набуття психологічної свободи, а суспільство намагається її підмінити, невілювувати особистість і тому людина біжить від свободи і підміняє справжні цінності уявними. Засновник ― Єрік Фром (1900 -1980) — соціальний психолог, філософ, психоаналітик, німець. за походженням, один із засновників неофрейдизму. Він пов’язує неврози з неможливістю індивіда досягти гармонії із соціальною структурою суспільства, яке формує у людини почуття самотності, відірваності від навколишніх. Фромм дійшов висновку, що рушійними силами розвитку особистості є дві вроджені несвідомі потреби, що знаходяться в стані антагонізму: потреба в укоріненні і потреба в індивідуалізації. Єдиним почуттям, яке, на думку Фромма, допомагає людині примирити ці дві протилежні потреби, є любов у найширшому розумінні цього слова.
  • Тілесно орієнтована терапія. Суть: вплив на душу через тіло. Засновник ― Вільгельм Райх. (1897 – 1957), австрійський та американський психоаналітик, представник фройдомарксизму. Ґрунтується на застосуванні особливих фізичних вправ у поєднанні з психологічним аналізом тілесних відчуттів і емоційних реакцій людини. Девіз: вплив на душу через тіло. Вважає, що все переживання минулого залишаються в нашому тілі у вигляді «м’язових затискачів». Завдання – зняти затиски. Заняття проходять індивідуально і в групі. Тривалість від двох місяців до року.

Поведінкова психологія та тривалість психологічної допомоги

  • Біхевіоризм. Суть: за всю зовнішню поведінку і за весь душевний стан людини відповідають зовнішні подразнення: стимули, людина повністю живе у світі в «стимул-реакція». Найбільше підходить клієнтам, які вважають, що і зовнішня поведінка і душевний стан визначаються зовнішніми обставинами. Засновник ― Дж. Уотсон (1878 – 1958), американський психолог. Предмет психології – поведінка. Поведінка вивчається без відношення зі свідомістю. Закони поведінки тварин притаманні і людині, це всього лише реакція на певне подразнення (стимул). Особливості поведінки виявлені експериментом можуть застосовуватись для пояснення поведінки інших людей. В біхевіоризмі аналізується респондентна поведінка, яка слідує за конкретним впливом. Поведінка розглядається як результат научіння. Основні завдання біхевіоризму: контроль, управління, прогнозування й планування поведінки.
  • Гештальтпсихологія. Суть: основним елементом психіки вважається не відчуття, а цілісний образ ― гештальт. Один з засновників ― Макс Вертгаймер (1880 – 1943), австрійський, німецький і американський психолог..
    Виходить із переваги цілого над частинами. Дослідження людини як цілісної системи, його тілесних, емоційних, соціальних і духовних проявів. Гештальт терапія допомагає знайти цілісне уявлення про себе (гештальт) і почати жити не у світі минулого і фантазій, а «тут і тепер». Проблема невротика у тому, що він знаходиться в ситуації незавершених гештальтів – незакінчених, невідредагованих проблем, що змушує його жити не тут-і-тепер, а орієнтуватися на минуле або йти у світ фантазій. Головне – це усвідомлення того, що і як відбувається, а не пошук причин того, що відбувається. Тривалість допомоги – не менше 6 місяців щотижневих зустрічей, зазвичай ― 2 рази на тиждень.

Когнітивний напрямок

Когнітивна психологія (лат. Cognitio «знання»). Бере початок з пізньої моделі біхевіоризму. Суть: в результаті терапії клієнт переосмислює і коригує своє мислення, щоб потім прийняти правильне рішення про план змін та здійснити його.

Тривалість допомоги від 7-15 зустрічей (сесій) до 1-2 років. При цьому, проміжні результати можливі вже після сьомої зустрічі.

  • Когнітивна психотерапія (від латинського “cognatio” – думаю, мислю). Суть: в основі психологічних проблем лежать помилки мислення; єдине, що людина хоче знати в цьому житті – це те, що з ним сталося і що з ним станеться в майбутньому, основою для цього є її думки, розуміння і вирішення психологічних проблем знаходиться в свідомості пацієнта. Засновник Аарон Тьомкін Бек — американський психотерапевт (1921 р. н.). Стверджує, що індивіди – не просто машини, що механічно реагують; розуму людини підвладне щось більше, ніж проста обробка інформація, що надходить ззовні.
  • Когнітивно-біхевіоральний підхід. Найбільше підходить клієнтам, які вважають, що їх зовнішня поведінка визначається внутрішніми імпульсами, станами, а душевний стан людини ― зовнішніми обставинами. За зовнішню поведінку відповідають внутрішні змінні (імпульси, стани й ментальні карти), але самі ці внутрішні змінні визначаються зовнішніми обставинами й можуть бути ними змінені. Засновники американські психотерапевти Аарон Бек, Альберт Елліс, Джордж Келлі. Девіз ― «тут і зараз». Цей підхід полягає в прагненні зрозуміти, яким чином людина (клієнт) розшифровує інформацію про дійсність та реагує на неї.
  • Раціонально емотивна терапія (РЕТ). Суть: кожна людина народжується з певним потенціалом, який має дві сторони: раціональну – ірраціональну, конструктивну – деструктивну, завдання психотерапії – корекція ірраціональних думок та упереджень. Засновник: Альберт Елліс (1913 – 2007), американський психолог. Проблеми у людини з’являються тоді, коли вона намагається жити за простими помилковими поняттями (ірраціональними установками), помилково вважаючи, що це абсолютні мірки життя.

Гуманістична психологія та тривалість психологічної допомоги

Гуманістична психологія. Людина поводиться так, як вимагають оточення та обставини, вона вимушена підкорятися соціуму, але її внутрішній світ, справжні почуття і напрям природного розвитку визначаються тим, чим він є, його самістю. Основні поняття в ній: самоактуалізація, любов, творчість, свобода, взаємостосунки, відповідальність, автономія, психічне здоров’я.
Зародження ― початок 60-х років XX ст., засновники ― А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Ш. Бюлер, Ролло Мей, С. Джурард та ін..

  • Класична гуманістична психологія. Засновники ― Ролло Мей, Абрахам Маслоу и Карл Роджерс.
    Виникла як протест проти панування глибинної та поведінкової психології. Отримала назву «третьої сили». У центрі уваги гуманістичної психології – проблеми особистості, її розвиток та унікальність. На противагу глибинної психології представники гуманістичної психології підкреслюють роль свідомості та самосвідомості в причинної обумовленості людини. В її житті є мета, цінності та сенс. Тривалість допомоги: від 7 до 20 зустрічей
  • Клієнт-центрована терапія. Суть: людина сама є творцем свого життя. Засновник ― Карл Роджерс (1902 – 1987), американський психолог. В її основі – переконання в тому, що людина, звертаючись за допомогою, здатна сама визначити причини й знайти спосіб розв’язання своїх проблем – потрібна лише підтримка психотерапевта. Назва методу підкреслює: саме клієнт здійснює цілеспрямований вплив на себе. Позитивні зміни можуть виникнути вже на перших сеансах, глибші можливі після 10-15 зустрічей.
  • Логотерапія. Суть: сенс життя ― основа функціювання здорової психіки. Засновник Віктор Франкл, австрійський психіатр (1905 – 1997).
    Терапія пов’язана з пошуками сенсу життя. Психотерапевтична стратегія, заснована на припущенні, що розвиток особистості обумовлений прагненням до пошуку і реалізації сенсу життя. Якщо у людини немає сенсу життя або він недосяжний, то виникає екзистенційна фрустрація, що проявляється в неврозах. Девіз: творчість, переживання і усвідомлене ставлення до обставин, на які не можна вплинути. Тривалість допомоги ― 50 та більше сеансів.
  • Психодрама. Засновник ― Якоб Морено (1889 – 1974), психиатр, психолог и соціолог. Дослідження життєвих ситуацій і конфліктів за допомогою акторських способів. Мета психодрами – навчити людину розв’язувати особисті проблеми, програючи свої фантазії, конфлікти й страхи. Тривалість допомоги – від однієї сесії до 2-3 років щотижневих зустрічей. Проводиться як індивідуально, так і в групі. Оптимальна тривалість однієї зустрічі – 2,5 години.

Інші

Транзактний аналіз. Теорія трьох станів нашого «я» ― дитячого, дорослого і батьківського, а також вплив несвідомо обраного людиною стану на взаємодію з іншими людьми. Засновник Е́рік Берн (1910 – 1970), американський психолог і психіатр. Мета терапії в тому, щоб клієнт усвідомив принципи своєї поведінки і взяв його під свій дорослий контроль. Цей вид терапії ефективний і в груповій роботі. Тривалість психологічної допомоги від 5 зустрічей до декількох років.

Екзистенційний аналіз. Суть: екзистенція ― існування, аспект будь-якого сущого, на відміну від іншого його аспекту – сутності; спосіб буття людини як відкритої можливості. Засновник Кьєркєгор (1813, – 1855), датськи філософ, психолог. Спрямований на розгляд людського буття, на осмислення людської реальності через майбутнє, а не через минуле. Підкреслюється важливість проблем людського становища і відповідальності людини за формування власного внутрішнього світу і вибір життєвого шляху. Метою корекції є доведення до свідомості людини того сенсу, який вона бажає надати власному життю. Тривалість психологічної допомоги- від 3-6 консультацій до декількох років.

Еріксонівський гіпноз. Використовує здатність людини до мимовільного гіпнотичного трансу – станом психіки, в якому вона найбільш відкрита і готова до позитивних змін. Це «м’який», що не директивний гіпноз, при якому людина залишається в бадьорому стані. Ефект може наступити після перших сеансів, іноді потрібно кілька місяців роботи.

© СПАННА Полтава, 2021