• СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава

СПАННА Виникнення та сьогодення. Просвіта та самоосвіта

 Муліка К. М.

 

Навчаємо

Наш постійний консультант й наставник у цьому напрямі

завідувачка центру практичної психології і соціальної роботи ПОІППО  Муліка Катерина Миколаївна.

 

Просвіта

Просвіта, психологізація населення здійснюється на відкритих засіданнях СПАННА.

Психологи спілки навчають мешканців Полтави у формі психолого-педагогічного університету,

а також індивідуальних консультацій після проведення занять в університеті.

 

Університет СПАННА

Просвіта СПАННА

 

Відео занять університету

Вибрати та дивитись

Тематика занять:

  1. Агресія Насилля. Як захиститися
  2. Відпусти свої образи
  3. Від Помилки До Успіху
  4. Коли мрії збуваються
  5. Мистецтво. Творчість. Виховання
  6. Ображатися не треба Пробачати
  7. Механізми психологічного захисту
  8. Страхи. Комплекси. Фобії
  9. Хвороба. Біда чи Благо?
  10. Як створюється враження про нас
Для чого потрібен психолого-педагогічний університет

Стаття члена спілки Чернова Артема

 

У статті описані методи реалізації психолого-педагогічної просвіти шляхом відкритого  діалогу серед усіх учасників навчально-виховного процесу, що

отримала назву психолого-педагогічний батьківський університет.

Описуються його задачі, переконливо доводяться переваги, які має ця форма роботи з населенням.

 

Психолого-педагогічний батьківський університет, «СПАННА», психологічна просвіта, психологічна профілактика, життєва компетентність, когнітивна компетентність, соціальна компетентність.

 

Ключові поняття

Психолого-педагогічний батьківський університет, «СПАННА», психологічна просвіта, психологічна профілактика, когнітивна компетентність, 

соціальна компетентність.

 

В основних державних документах, які регулюють взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу, наголошується

на доступності,

безперервності та якості освіти.

 

Не останню роль в законотворчих актах відіграє просвітницька діяльність.

Так наприклад закон «Про освіту»  прямо вказує на необхідність різнобічного розвитку дитини, та доступу до освіти будь-якої людини (Стаття №3 пункт №1)[1].

Нормативно – правова документація практичного психолога прямо ставить перед ним задачу здійснювати психолого – педагогічну просвіту серед населення [2]

 

Змістовний компонент освіти не повинен закінчуватися на викладанні сухих академічних знань, які, хоча і сприяють розвитку

когнітивних процесів, але не як не впливають на розвиток життєвої компетентності учня, та не дають гарантію успішності

в подальшому дорослому житті.

 

Недостатньо в сучасній літературі розроблена тематика залучення батьків до співпраці з педагогічним колективом закладу.

Ця функція покладається на класних керівників,  адміністрацію  закладу та практичних психологів. Виконання її здійснюється

здебільш у формі батьківських зборів, які проходять формально, і не можуть сприяти різнобічному  діалогу між учасниками 

навчально – виховного процесу.

 

Маючи на меті заповнити цю прогалину, нижче буде описаний 7 річний досвід роботи батьківського університету.

Унікальність такої форми роботи полягає в тому, що до участі в ньому залучені всі учасники  педагогічного процесу: батьки,

діти, педагогічний колектив. Спілкування відбувається у невимушеній атмосфері та має діалогічний характер.

 

Батьківський університет був створений на базі Полтавської спеціалізованої школи № 5 і спочатку мав виключно внутрішньо шкільне значення.

Але високий рівень підготовки доповідачів, постановка актуальних питань, були помічені міським відділом освіти і батьківський університет  набув

загально міське значення. Ідея створення батьківського університету належить заслуженому працівнику освіти В.В. Кловацькому.

 

Нижче наведені функції які він виконує:

Освітня функція у традиційному навчанні є базовою і передбачає озброєння людини, в першу чергу, певною системою знань, навичок і вмінь.[3]

У батьківському університеті реалізується так: слухачів знайомлять з основами психологічного знання. У доступній формі, за допомогою метафор

та афоризмів, батьки, діти та вчителі опановують базові психологічні поняття, які їм викладають досвідчені психологи.

Учасники мають змогу ділитися з професіоналами своїми думками, щодо поданої їм інформації. Унікальність

полягає в тому, що викладають в університеті лише дипломовані спеціалісти зі стажем роботи, а долучитися до дискусії може кожен.

Виховна функція невіддільна від освітньої і спрямована на забезпечення єдності навчально-виховного  процесу в різних освітньо-виховних системах,

на його гуманізацію. «Навчання й виховання тісно пов'язані одне з одним, доповнюють одне одного, переплітаються одне з одним»,

– підкреслює академік М. Д. Ярмаченко. [3]

 

В батьківському університеті здійснюється спроба виховати свідому та незалежну особистість. Ця функція реалізується двома шляхами: за

допомогою мистецтва (музичний супровід доповіді, візуальний відеоряд яскравих малюнків з емоційним навантаженням), і за допомогою науки

(звернення до авторитетних науковців, цитування уривків з наукової монографії, доповіді професіоналів).

Профілактична функція полягає в тому, що воно передбачає і приводить у дію психологічні та інші механізми попередження і подолання

негативних явищ, орієнтує поведінку особи в суспільстві. Ця робота допомагає послаблювати емоційну напругу в ньому, узгоджувати

соціальні зв'язки і відносини, впливає на ситуацію в мікросоціумі, інтенсифікує взаємодію між людьми, організаціями

та інститутами,

сприяє вольовій регуляції поведінки, самоконтролю особи, формує нові соціальні  ролі в слухачеві. [5]

В батьківському університеті вона реалізується, за допомогою інформування слухачів про ті чи інші негативні суспільні явища та

способи їх

подолання, знайомить учасників з основними психорегулюючими технологіями. Більш того, якщо у людини виникає необхідність 

після закінчення доповідей вона може звернутися за безкоштовною консультацією до психолога.

Виконання освітньої функції неминуче призводить нас до попередньої мети — формування у слухачів університету когнітивної компетенції.

ЇЇ трактують як систему здібностей, які визначають  спроможність особистості щодо адекватного та глибокого пізнання навколишнього  світу

(природного та соціального середовища, самої себе).

Вона охоплює когнітивні, інтелектуальні здібності, знання  та досвід особистості, риси характеру (допитливість, уважність), мотивацію.

У слухачів батьківського університету формуються певні критерії оцінки явищ психічної дійсності, на основі 

доповідей професіоналів та запропонованої їм інформації у вигляді книг, аудіо дисків та інше.

Вони вчаться критично оцінювати свої вчинки, поведінку та стани. Цьому сприяли такі теми: «НЛП – нейролінгвістичне програмування»,

«Мистецтво. Творчість. Виховання».

 

Успішне виконання виховної функції має наслідком утворення у слухачів життєвої компетенції – вона визначається, як найважливіший

компонент особистості, що забезпечує здатність самостійно, свідомо і творчо визначати (проєктувати) і здійснювати власне життя.

Спілкування з професійними психологами та педагогами, атмосфера дискусії дозволяє сформувати активну життєву позицію,  глибше розуміти

себе та оточення. Батькам знайти спільну мову зі своїми дітьми, дітям краще зрозуміти батьків. В цьому нам допомогли такі теми: «Батьки та діти,

від конфлікту до гармонії», «Як навчити дитину самостійності» та інші.

Здійснення профілактичної функції призводить до утворення соціальної компетенції, що трактується, як сукупність здібностей, які визначають

рівень соціальності особистості, розуміння  нею суспільства та соціальних процесів, осмислення своєї причетності до них.

 

Соціальна компетенція охоплює особистісні якості (комунікабельність, відкритість, чуйність, тощо), знання, цінності та принципи особистості.

Оскільки темами, що розглядаються під час засідань університету є «Страхи. Фобії. Комплекси», «Образи», «Бар’єри», то базові знання про ці

поняття дозволяють особистості краще зрозуміти свій психічний стан, призводять до підвищення саморегуляції. А розгляд суспільно значущих

питань, таких як: «Психологічні пастки», «Стереотипи гендерної поведінки», «Чому хворіють наші рідні», «По той бік самотності» озброюють

особистість проти викликів сучасності.

Кінцевою метою є підвищення психологічної культури населення. Як зазначав наш видатний земляк  І.Я. Зязюн це завдання є головним [4].

Ця мета охоплює три вище зазначені компоненти: когнітивна компетентність, життєва компетентність,  соціальна компетентність.

 

Психологічна культура визначається – О.І.Мотковим, «як характеристика гармонійної побудови основних процесів  поведінки та їх

регулювання».

Психологічна культура виявляється, у першу чергу, у достатньо розвинутому вмінні саморегуляції дій та емоцій, в конструктивності спілкування та

конструктивному веденні різних справ, в наявності процесів самовизначення, творчості та саморозвитку.

В розвинутому  вигляді це достатньо висока якість самоорганізації та саморегуляції будь-якої життєдіяльності людини,

різноманітних видів його базових спрямувань та тенденцій, відношень особистості (до себе, до людей, до світу взагалі).

За допомогою розвинутої психологічної культури людина гармонійно враховує як свої внутрішні особистісні потреби, так і зовнішні потреби соціуму.

Література

1. Закон «Про освіту». Постанова ВР № 1144 – 12 від 4 червня 1991 року. Із змінами, внесеними із Законами № 3180- 12 від 5.05.93. (у редакції Закону № 100 /96-ВР від 23.03.96)

2. Практичному психологу навчального закладу: організація роботи, документація / за ред. В. Г. Панка; упоряд.: Н.В. Лутченко, Т.Ш. Червона. – К.: Шк. Світ, 2009. – с. (Бібліотека «Шкільного світу»)

3. Педагогіка вищої школи: Навч. Посібник / З.Н. Кудрянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін; За ред: З.Н. Кудряд. – 2 – ге вид, перероб і доп. – К.: Знание, 2005 – 399с.

4. Основы педагогического мастерства: Навч. Посыбник/ за ред И.Я. Зязюна – М.: Просвещение 1989 – 302 с.

5. Краткий психологический словарь / Под общей ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского; ред. – составитель Л.А. Карпенко – 2-е изд, расширенное, испр. И доп – Ростов – на – Дону: «ФЕНИКС», 1998 – 350с.

 

 

Психологи СПАННА навчають молодь 

 

СПАННА має молодіжну секцію

 

СПАННА Навчаємось психології 1СПАННА Навчаємось психології 2

 

Далеко не всі учасники молодіжної секції СПАННА обирають надалі фах безпосередньо пов’язаний з психологією.

Але всі вони у дорослому житті – успішні люди.

 

За постійну увагу та підтримку молодіжної секції СПАННА низький уклін професору Моргуну Володимиру Федоровичу

та колишньому учаснику молодіжної секції СПАННА 

Ісакову Рустаму Ісроіловичу, кандидату медичних наук за спеціальністю "медична психологія".

Психологи СПАННА

НАЙВИЩОЇ ЯКОСТІ

dopomoga

СПАННА в ЗМІ