• СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава

Кібернетичний метод у менеджменті

Кібернетичний метод у менеджменті освіти

 

Газета «ДИРЕКТОР ШКОЛИ» № 38 (182) 

Рубрика «УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ»

Володимир КЛОВАЦЬКИЙ, ОІППО ім. М.В.Остроградського, м. Полтава

 

Україна вступає в епоху інформаційного суспільства на тлі політичних, економічних та соціальних перетворень.

Усе це приводить до кардинальних змін у взаємостосунках, у стосунках між людиною і керівництвом того закладу, підприємства, фірми,

де вона навчається чи працює.

Значні зміни спостерігаються і у відносинах між людиною та державою.

 

Відповідно до цих змін повинні відбутися і перетворення в навчальних закладах (завдання яких — навчити дитину діяти в дорослому житті) і,

зокрема, у формах, методах, змісті та ідеології управління школою.

 

 Кібернетичний метод в освіті «ДИРЕКТОР ШКОЛИ» № 38 (182)  стор. 1  Кібернетичний метод в освіті «ДИРЕКТОР ШКОЛИ» № 38 (182)  далі 1 Кібернетичний метод в освіті «ДИРЕКТОР ШКОЛИ» № 38 (182)  далі 2

 

Під прапором кібернетики


Від внутрішньо шкільного контролю до управління школою на основі управління інформацією — ось той шлях, яким у найближчі десятиріччя

відбуватиметься розвиток теорії та практики управління школою.

Нове століття пройде під прапором кібернетики в менеджменті освіти. Кібернетика вже накопичила важливі знання, сформувала

математичний апарат.

 

Кібернетичний метод дає змогу розглядати різні за субстратом системи, які однаковим чином переробляють інформацію, як

еквівалентні в інформаційному відношенні та переносити результати досліджень систем одного субстрату на всі інформаційно

еквівалентні системи взагалі.

 

Суть кібернетичного методу в менеджменті освіти полягає у вивченні та моделюванні діяльності навчального закладу, як:

системи «Навчальний заклад», у якій відбуваються прийняття, фільтрація, продукування, обмін, циркуляція, кодування, переробленні інформації;

системи «Навчальний заклад», діяльність якої спрямована на досягнення певної мети через інформаційну гармонізацію;

підсистеми системи «Зовнішній світ» (або «Освіта регіону», «Освіта країни», «Держава», «Суспільство», «Світ»).


Система «Навчальний заклад складається з таких елементі (об'єктів): адміністрація, директор (елемент що керує); учасник навчально-виховного

процесу (керований елемент), внутрішньо шкільні нормативні документи (оперативна пам'ять); інформаційні канали прямого й зворотного зв'язку

Підсистема «Навчальний заклад» виступає як керований елемент у системі «Зовнішній світ» («Освіта регіону», «Освіта країни», «Держава»,

«Суспільство»).

 

Канали інформації й зворотний зв'язок

 

Зараз кроком уперед було б визначення кожним керівником навчального закладу каналів, форм організації свого керівного впливу на

учасників навчально-виховного процесу та каналів і форм організації зворотного зв'язку.

Тобто необхідно з'ясувати, яким чином отримується інформація про діяльність учасників навчально-виховного процесу і як

здійснюється корекція їхньої діяльності.

Так, подібний аналіз був проведений у середній школі № 5 м. Полтави.

 

Канали, форми організації керівного впливу

 

а) Через внутрішньо шкільні нормативні документи:

Статут школи.

Правила внутрішнього розпорядку.

Річний план.

Посадові інструкції та інструкції з техніки безпеки.

Рішення педагогічної ради.

Тематичні накази.

Рішення загальношкільної конференції.

Рішення Ради школи. Декларація співпраці.

Закон про захист честі й гідності.

Положення про шкільний клуб інтелектуалів.

Положення про чергового адміністратора.

Положення про організацію чергування в школі.

Положення про батьківські комітети.

Правила внутрішнього розпорядку для учнів ЗОШ № 5.

Положення про недільну школу для національних меншин.

Положення про Книгу честі ЗОШ № 5 м. Полтави.

Положення про преміювання працівників.

 

б) За допомогою засобів неформального впливу, взаємостосунків: бесіди, переконання під час проведення зборів, нарад, спільного проведення відпочинку

тощо.

Зазначимо, що й елемент що керує (директор — Д), і керований елемент («Учасники навчально-виховного процесу») мають певну структуру.

Їх можна розглядати як підсистеми, підрівні системи «Навчальний заклад».

У теоретичній кібернетиці розроблені методи розрахунку рівнів керівництва, виходячи із заданих втрат від ненадійності інформаційних

каналів, а також із величини інформаційного потоку, пропускної здатності інформаційних каналів та елементів, що обробляють інформацію.

Знайти технологію таких розрахунків для навчальних закладів — завдання майбутнього.

І тоді вже з огляду на такий інформаційний аналіз буде науково обґрунтована кількість членів адміністрації та формальних лідерів

(директор, заступники директора, завідувачі кафедр, методичних об'єднань) у тому чи іншому навчальному закладі.

«Коли ми прагнемо, щоб система виконувала заданий рух, — писав батько кібернетики Вінер, — різниця між заданим і фактичним рухом

використовується як новий вхідний сигнал, який змушує керовану частину пристрою рухатися так, щоб фактичний рух усе більше

наближався до заданого».

 

Для нормальної роботи системи не так важливо, які фізичні носії передають сигнали зворотного зв'язку або керівні сигнали.

Важливим є зміст цих сигналів, тобто та інформація, яку вони несуть.

Керівні елементи оцінюють отриману інформацію відповідно до критеріїв (мети) функціонування системи, які розміщуються в

оперативній пам'яті й здійснюють вплив, що несе інформацію про бажаний характер поведінки керованого елемента.

 

Внутрішньо шкільний контроль донедавна був, а в деяких навчальних закладах ще залишається і нині складовою внутрішньо шкільного управління,

яке ґрунтується на жорстких нормах та правилах, вимогах і наказах.

Існує думка, що гуманістична педагогіка та гуманістичне управління фактично знищують процедуру внутрішньо шкільного контролю

через його нелюдяність й агресивність. Вважаємо це неправильним.

 

Від внутрішньо шкільного контролю (а також від величезного досвіду, технології організації цього контролю) не можна відмежуватися, оскільки

він виконує функцію зворотного зв'язку, а відмова від зворотного зв'язку в управлінні призводить до якісного його погіршення, до

переведення на примітивний рівень «сигнал-реакція».

 

Отже, потрібна не відмова від внутрішньо шкільного контролю, а усвідомлення його завдань без перебільшення, але і без заниження його ваги.

 

«Але надмірний зворотний зв'язок, очевидно, має бути такою самою очевидною, такою ж серйозною перешкодою для організованої діяльності,

як і недостатній», — писав Н.Вінер.

 

У техніці потоки енергії, які передаються сигналами зворотного зв'язку або керівними впливами, зазвичай досить малі, тому підсилюються

шляхом спеціальних джерел енергії, які є зовнішніми стосовно системи.

 

Як науково визначити енергетичну інтенсивність інформації від директора до учасників навчально-виховного процесу та енергетичну

інтенсивність зворотного зв'язку?

Яким чином параметри системи визначають оптимальну міру енергетичної інтенсивності інформації? Як впливати на цю величину?

Це завдання майбутніх дослідників.

 

Канали, форми організації зворотного зв'язку

 

Від чергового адміністратора (щодня).

Від заступників директора (щотижня).

Відвідування уроків, позакласних заходів.

Відвідування учнівських зборів.

Відвідування зборів учителів, працівників.

Відвідування батьківських зборів.

Особисте позачергове приймання:

а) голови ПК;

б) завідувачів кафедр;

в) старост класів та їхніх заступників;

г) голів батьківських комітетів класів та їхніх заступників;

д) членів Ради школи;

е) педагогів, які не згодні з оцінкою їхньої діяльності заступниками директора.

Чергове приймання.

Телефон довіри.

Соціологічні дослідження.

 

Інформаційні фільтри

 

Уявімо ситуацію, коли вся інформація про порушення чи якісне виконання всіх внутрішньо шкільних нормативних документів працівниками школи

надійшла до директора.

Безумовно, цим елементом системи вся інформація не може бути оброблена.

Обробці піддаватимуться відомості, що надійшли раніше, або ті, що легше опрацьовуються.

На основі цього буде сформовано управлінський вплив: управлінську інформацію, яка не буде адекватною ситуації.

Тобто необхідно науково обґрунтовано фільтрувати відомості, керуючись, зокрема, їх енергетичною інтенсивністю.

 

Як зазначалося вище, теоретичних розробок, відповідно до яких можна було б кількісно оцінити енергетичну інтенсивність тієї чи іншої інформації,

наведених на схемах 1, 2 немає.

Очевидно, на енергетичну інтенсивність повинна впливати якість інформації, тобто її актуальність,

повнота, точність.

І якщо сьогодні ми не можемо виміряти енергетичну інтенсивність інформації, керуючись здоровим глуздом, слід зробити хоча б ранжування.

Останнє потрібне для того, щоб узгодити місткість елемента, який переробляє інформацію (директора, адміністрації), та місткість каналу зворотного зв'язку.

Фільтрація інформації необхідна не тільки під час організації зворотного зв'язку, а й для організації корекції.

Коригувальний вплив адміністрації ЗОШ № 5 м. Полтави на учасників навчально-виховного процесу узагальнено.

Нині фільтрація інформації під

час здійснення адміністрацією коригувального впливу ґрунтується на здоровому глузді, у майбутньому, переконаний,

слід розробити для цього наукові критерії.

 

Не засмічуйте канали зв'язку!


Архіважливим заходом в обслуговуванні кібернетичної системи є чистка каналів зав’язків між елементами системи.

Яка б цінна, корисна, повна і навіть надлишкова інформація не була запущена в систему, якщо канали зв'язку засмічені, присутні великі шуми,

мета функціонування системи ніколи не буде досягнута.

І навпаки, за наявності мінімально необхідної інформації та ідеальних каналів зв'язку наближення до мети буде максимальним.

 

Такою чисткою каналів зв'язку в системі «Навчальний заклад» є створення сприятливих умов:

а) навчально-виховних — для учнів;

б) методично-професійних — для вчителів;

в) психофізичних — для всіх учасників навчально-виховного процесу.

 

Якщо такі умови створюються, то за мінімальної енергетичної інтенсивності інформації система діятиме ефективно.

І навпаки, якщо ці умови не забезпечуються або існують зі знаком «мінус», то навіть максимальна енергетична інтенсивність інформації дасть

мінімальне наближення до мети.

 

Оптимальне структурування

 

Нині в теоретичній кібернетиці активно розробляються методики визначення кількості ступенів управління системою, ієрархічних рівнів залежно від

потужності потоку інформації, яку необхідно обробити, від пропускної здатності елементів, що обробляють інформацію, від заданих втрат

в інформаційних каналах тощо.

Оптимальне структурування необхідне не лише для збільшення обсягу та швидкості проходження інформації, а й для реалізації «феномену автономії»,

коли верхні рівні контролюють цілеспрямований рух нижніх, яким все ж таки надається певна свобода у виборі напрямку руху.

Важливим елементом системи «Навчальний заклад» є «учасники навчально-виховного процесу».

Цей елемент має всі ознаки кібернетичної системи. Колективи учнів, працівників школи, батьків (піделементи цього елемента) є, у свою чергу,

кібернетичними системами, які теж складаються з певних елементів. Очевидно, за інтенсифікації інформаційних зав’язків розбивка елемента

«учасники навчально-виховного процесу» на інші піделементи неминуча, інакше кількість зав’язків, що припадає на одного працівника (учня, батька),

перевищила б усі можливі межі пропускної здатності каналів передачі інформації та об'єктивні можливості приймачів інформації, тобто утворилася б

досить складна ієрархія рівнів.

 

Нехай множина X складається з елементів Xі

Не розглядаючи в першому наближенні силу окремих інформаційних зв'язків між цими елементами, будемо виходити з того, що такі зв'язки існують.

Врахування всіх інформаційних зв'язків Xі. приведе до поняття системи «Учасники навчально-виховного процесу». Проте в цій системі є, як зазначалося

вище, окремі підсистеми.

Саме їхня структура і важлива для розуміння функціонування системи взагалі.

Структура системи — спосіб об'єднання нескладових частин в єдине ціле відповідно до її ієрархії.

Остання визначає порядок підпорядкування частин або елементів системи, а субординація — дотримання цього порядку. Ієрархія характерна

для системи в її ідеальному варіанті, а субординація — у її реальному втіленні.

Організація субординації працівників школи, учнів, батьків відповідно до ієрархії системи «Навчальний заклад» — завдання нормативних документів

про освіту керівника навчального закладу.

Кожний елемент Xі. може функціонувати відразу в кількох підсистемах.

Так, школяр, залишаючись учнем свого класу, може бути членом гуртка художньої самодіяльності, спортивної секції, членом якоїсь компанії, членом

своєї родини тощо.

Однак крім безпосередніх зв'язків існують ще й зв'язки другого порядку.

Наприклад, якщо вчитель X цитує вчителя У, а вчитель У — вчителя 2, то, очевидно, наявний зв'язок другого порядку між учителем А і Z.

Як відомо, однією з характеристик структурування системи є здатність структури до утворення нових, не регламентованих раніше зв'язків.

Цей чинник (позначимо його С) можна визначити кількісно, наприклад, як відношення числа всіх інформаційних зв'язків до числа регламентованих

зв'язків.

Важливою характеристикою системи є також і рівень фасцинації К (за Ю.Б.Кнорозовим — міра затягування колективом своїх учасників,

рівномірний розподіл інформаційних зв'язків відповідають високій фасцинації).

 

У теорії систем залежно від чинників С і К дається класифікація структур систем від суто ієрархічних до натовпу, об'єднаного загальним поривом.

Знайти методику вимірювання С і К для системи «Учасники навчально-виховного процесу», науково визначити, якими вони повинні бути щодо цілей,

які ставить перед собою система «Навчальний заклад», відповідним чином організувати проходження і розподіл цих інформаційних зв'язків —

завдання майбутнього.

 

Висновки

 

Таким чином, головною ідеєю кібернетичного методу є інформаційний підхід до аналізу діяльності навчального закладу.

Підхід, за якого управління школою розглядається як процес досягнення мети шляхом здійснення приймання, фільтрації, продукування, обміну,

циркуляції, кодування, перероблення інформації між підсистемами системи «Навчальний заклад», тобто управління інформацією.

Це завдання оптимально розв'язується шляхом інформаційної гармонізації (тобто організації проходження в системі такої інформації, яка забезпечила

б єдність змісту та форми, мети і результату, внутрішню і зовнішню упорядкованість, узгодженість, цілісність системи «Навчальний заклад») та


створення сприятливих умов для всіх учасників навчально-виховного процесу, про які йшлося вище.

 

 

Психологи СПАННА

НАЙВИЩОЇ ЯКОСТІ

dopomoga

СПАННА в ЗМІ