• СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава

 

Аліна Натарова, член Ради СПАННА


ДУХОВНЕ, ФІЗИЧНЕ І ПСИХІЧНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ ДИТИНИ
ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА

 

Автор рассматривает вопрос комплексного решения проблем оздоровления детей через коррекцию показателей физического, психического и духовного состояния ребёнка. В статье показаны возможности стимуляции здоровья человека с помощью энергетики природы, музыки, цвета и слова.

The author looks at the question of the complex solving of the problem of making children healthy through the correction of physical. mental and spiritual states of child. The possibilities of stimulations of human health by energy of the Nature, music, colors are shown in the article.

 

Дитинство дошкільника протікає одразу в трьох найголовніших світах: у казковому світі мрії та фантазії, у світі пізнання та у світі фізичного розвитку. Ці світи тісно взаємодіють між собою. Для того, щоб у них панували гармонія та порядок, дорослим необхідно створювати умови для фізичного, морально-психологічного та духовного розвитку і виховання дитини (сюди ж входить і інтелектуальний розвиток, тому що він спирається на психофізіологічні процеси в організмі дитини) Згідно з багатьма психологічними та психофізіологічними дослідженнями фізичне, психічне та духовне (емоційне) здоров’я взаємопов’язані та взаємозалежні і впливають одне на одне. Тобто, проблему здоров’я потрібно бачити та вирішувати комплексно, покращуючи та коректуючи всі його показники.


Почнемо із фізичного здоров'я дитини, яке з кожним роком погіршується. Так, згідно із статистичними даними, захворюваність серед дітей шкільного віку в 1998 р. становила 715 випадків на 1000 дітей, а в 2008 р. вже 1171 випадок. Серед дітей дошкільного віку захворюваність у 1998 р. становила 690 випадків, а в 2008 р. 805 випадків на 1000 дітей. Перше місце займають простудні та вірусні захворювання, за ними - захворювання органів зору, опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи та серцеві захворювання. При цьому, із зростанням дитини, здоров'я її погіршується. Як же запобігти цьому, а в ідеалі і добитися покращення здоров'я? Відповідь не нова. Цьому сприяє загартування малюка з раннього дитинства.

З давніх-давен люди використовували повітря як потужний фактор загартування. Древні мудреці вважали, що повітря, яке стоїть в зачиненій кімнаті, подібне до стоячої болотяної води. Користі від нього ніякої. Повітря,
що вдихується втретє - стає отрутою [7]. І якщо діти більшість часу проводять у приміщенні та ще при відсутності доступу свіжого повітря, то про яке здоров'я може йти мова? Елементарне дотримання програмових вимог щодо рухового режиму та 5-6- годинного перебування дітей на свіжому повітрі щоденно, знаходження в приміщенні з відкритими фрамугами, виконання температурного режиму - вже значно покращили б здоров’я та запобігли б багатьом хворобам.


Як відомо, наш мозок повністю залежить від кисню. Чим більше кисню, тим краще він працює. Будь-які енергійні фізичні вправи (а в першу чергу плавання, особливо підводне), посилюють подачу крові де мозку, що покращує його дренаж та вимиває токсичні речовини та продукти життєдіяльності з його кліток Об'єм кисню, що надходить до організму, задає ритм увазі. Якщо кисню недостатньо - об'єм уваги скорочується, речення утворюються короткими. При достатньому об'ємі кисню в організмі - формулюються більш довгі та складні речення та глибокі думки (виключення складає спеціально розроблена лікарем Иосиро Накамацу технологія генерування геніальних думок, коли при не частій затримці дихання «до смерті» народжуються нові ідеї, але настільки експериментувати з дітьми недоречно) [ 5].


Є ще одна проблема, що пов'язана з диханням сам дітей. Це нежить, і як слідство цього - недостатня подача кисню в організм. Багато різновидів нежитю неінфекційного походження. Якщо імунітет дитини знижений, то при різких змінах погодних умов організм відразу реагує на нежить. Боротьба з нею можлива тільки через загартування організму, особливо ніг.
Дуже корисно дозволяти дітям як вдома, так і групі деякий час (хоча б 15-20 хв.) ходити босоніж. Особливо корисно ходити босоніж по землі, вологому камінню, траві, мокрій від роси, дощу чи простої води (від 1хв до 15хв, а далі й до 45 хв.) головне - після цього, не витираючи ніг, узутися і ходити по сухому піску чи камінню, доки не нагріються ноги. Корисно також занурювати ноги до або вище колін, а потім руки по лікті в холодну воду, але не більш, ніж гна1 хв. [ 7 ]. Кожен навчальний заклад має свої цікаві напрацювання. Вважаємо, що необхідно їх не тільки мати, а й виконувати, хоча б ті, що перевірені вікам та рекомендовані навчальними програмами.


Усе довкола змінюється. Погіршується екологія, збільшуються темп і напруженість життя. Завдання, які ми вирішуємо нині, назавтра вже стають неактуальними. При таких умовах добре се» почувають люди не тільки з гарним фізичним станом, а й міцною психікою. Як кажуть: «Усе тече, в змінюється, та тільки музика вічна!»
Музика здавна використовувалася для стимуляції здоров'я. Виникнення музикотерапії як мети лікування сягає IV тисячоліття до н. е. У стародавньому Єгипті, Греції, Риму музикою лікували нервові розлади, та серцеві хвороби.

 

Одна з семи муз Стародавньої Греції – Євтерпа - була покровителькою музики. Бог сонця Аполлон був одночасно богом музики і медицини, що відображує тісний зв'язок між ними. Ще в І столітті Піфагор стверджував, що музика зміцнює та розвиває інтелект людини. Це підтвердили вчені XX століття. Бо, як говорив Аристотель, «одна і та ж істина виникає в людстві не один раз, але безкінечне число разів». При застосуванні музики в дорослих, а особливо у дітей, стимулюються певні рівні підсвідомості, що дає можливість керувати процесами, що відбуваються в людському тілі і зміцнювати ті фактори здоров’я, що контролюються підсвідомістю [2; 9].


Учені Каліфорнійського університету в Ірвіні встановили, що 10-хвилинне слухання музики Моцарта підвищує 10 на 8-9 пунктів. Болгарські вчені Лозанов та Новаков, працюючи над питанням впливу музики на людину прийшли до висновку, що повільна музика епохи Бароко, в ритмі 60-64 чверті за хвилину, сприяє зануренню в альфа-стан, при якому людина засвоює інформацію так само ефективно, як і при навчанні вві сні. А якщо згадати, що з 2 до 5 років мозок дитини досягає 90 відсотків своєї нормальної ваги та в цей же час закріплюється на певному рівні і 10 дитини - то необхідність у стимуляції інтелектуального розвитку очевидна [6]. Американська вчена К. Демон зробила відкриття, що за допомогою звуків людина здатна набувати певних якостей або позбуватися їх, змінювати свій емоційний стан і, звичайно ж, виліковуватися від хвороб. Музика сприймається не тільки слухом, але й усіма аналізаторами, впливає на всі біологічно активні точки. Вона викликає в людини перебудову хімічних реакцій, змушує вібрувати кожну клітину за допомогою електромагнітних хвиль.


Існує розроблений перелік музичних творів, що сприятливо впливають на людину при різних видах захворювань. Дітям корисно слухати композиції епохи Бароко, григоріанські піснеспіви та твори Моцарта. Існує думка, що будь-яка складна за композицією та насичена тонкими нюансами музика, починаючи з П'ятого Бранденбурзького концерту Баха і закінчуючи сучасним джазом, стимулює інтелект. Як відомо, при дисбалансі звуків, наприклад, нот «мі» і «фа», при слуханні рок-музики в організмі людини порушуються певні психологічні процеси, розладнується логіка, мислення, розумова активність, зосередженість. Людина перенапружується і перевтомлюється.

Усе той же Піфагор писав, що поряд з музичними творами людства існує музика Всесвіту, музика планет, ритм Всесвіту, якому підкоряються біологічні ритми роботи людського організму в цілому та головного мозку зокрема.
Згідно з однією з гіпотез, перша мова людей була ритмічною. Вона складалася з окремих символів - складів. Поступово спосіб спілкування ускладнювався, а з ним і мовні символи, утворюючи багатоскладові язикові формули (слова) і навіть цілі фрази. Можна припустити, що на момент зародження та становлення мови, люди намагались, у першу чергу, відобразити Світ, який вони сприймають, у тому числі Світ тонких енергій, який пронизує все. Саме цим можна пояснити той факт, що найдревнішими є космогонічні міфи, які пояснюють будову Світу та Всесвіту.

 

З удосконаленням людського мозку вводились функції розподілу, аналізу та синтезу, контролю, зберігання та пошуку інформації, що давало змогу людині дивитися «в себе». Таке замикання на собі призвело до втрати зв'язку з тонким Світом, що знайшло відображення в міфології, яка перейшла на міфи природні, тотемістичні, анімістичні (оживлення Природи) та до антропоморфних (подібних до людини) богам [1].


Будь-який ритмічний твір вертає поета (читця) до давнього способу мислення - ритмічного. Малюки, які ще не вміють розмовляти, можуть підтримувати певний ритм і сприймають ритмічність голосу (на цьому ґрунтуються всі колискові). Багато дітей, котрі починають говорити, несподівано переходять до римованої мови. Саме через таку різницю в рівнях сприйняття Світу, дорослі часто не можуть зрозуміти дитину, яка більш чутлива до тонких енергій, але не може перевести свої враження на звичну для дорослих мову символів і слів. Можна також сказати, що наближеність поетів до тонких енергій через риму, пояснює їхню далекоглядність і передчуття майбутнього.

Тому дитині необхідно з раннього дитинства слухати кращі зразки поезії, а в дитячих закладах вводити поетичні читання та роботу з віршоскладання, яка допомагає більш активно відновлювати ритмічну роботу мозку, генетичну пам'ять, орієнтацію у Всесвіті та геніальність.


Як музика і поетичні твори діють на підсвідомість людини, а через неї і на її здоров'я, так і твори художнього мистецтва (і навіть просто кольори та їх поєднання) здійснюють психофізичний та енергетичний вплив на людину. Відомо, що світло - це потік фотонів тієї чи іншої частоти. Частота визначається суб’єктом сприйняття світла людиною - колір. Як і будь-яка енергія, вона може впливати на організм людини. За допомогою кольорів людина сприймає 80 відсотків інформації. Є три основні кольори - червоний, жовтий і синій. Людське око здатне розрізнювати до 50 відтінків кожного основного кольору. Вчені довели, що чим більше відтінків розрізнює око певної людини, тим вище її інтелект. Колір та кольорова гама впливають на підсвідомість і весь організм людини своєю енергетикою. Ще у стародавньому Єгипті, Китаї, Тібеті знали, що кольором можна вилікувати та зміцнити нервову систему та внутрішні органи, підвищити імунітет людини.


Відомі живописці, перебуваючи в стані творчого екстазу, працювали при сильному сплеску біоенергетики, яка переходила через фарбу на полотно з накладанням думок і емоцій майстра. Саме тому ікони дозволялось писати лише високодуховним митцям після фізичного та духовного очищення [4]. Сприймання людиною творів художнього мистецтва сприяє духовному і часто фізичному оздоровленню. Є художники, твори яких належать до лікувального живопису. Це картини китайського художника Лі- Юна, а також майже всі твори Рембрандта, Ван Гога, Пікассо. Лікувальний ефект має естетика пейзажу.


Художні твори не тільки позитивно впливають на психіку, здоров'я та енергетику людини, а й створюють особливий настрій, який впливає на інтуїтивне розширення свідомості, образно-пластичне осмислення. Крім того, виховання через мистецтво та шедеври світової культури закріплює в дітях основні почуття: любові, краси, єдності зі світом. Особливо чуйними потрібно бути до тих дітей, у яких ці почуття затемнені, - замутнені.


У світі вищевикладеного не можна обминути ще один із засобів укріплення, корекції здоров'я та розвитку інтелекту як сприймання та створення казок. Для чого дитині потрібна казка? Для того, щоб утворювати структуру свого інтелекту, встановлювати різного роду зв'язки та залежності (наприклад: «я та інші», «я та речі», «речі дійсні та вигадані»). Через казку в дитини формується уявлення про простір та розмір (далеко - близько, високий - низький, товстий - тонкий, маленький - великий), про час (давно - зараз, спочатку - потім, вчора - сьогодні - завтра). Казка - це також джерело характерів і доль, звідки дитина бере інформацію про реальність, яку ще не знає, риси майбутнього, про які ще не вміє замислюватись. Ще Василь Сухомлинський писав: «Багаторічний досвід показує, що естетичні, моральні та інтелектуальні почуття, які народжуються в душі дитини під впливом казкових образів, активізують потік думок, який збуджує до активної діяльності мозок, зв'язує повнокровними нитями живі островки мислення. Через казкові образи у свідомість дітей входить слово з його найтоншими відтінками, воно стає сферою життя дитини, засобом виразу думок і почуттів - живою реальністю мислення.

Під впливом почуттів, збуджених казковими образами, дитина навчається мислити словами. Без казки... неможливо уявити дитяче мислення та дитячу мову як певну ступінь людського мислення та мови.» [12]. Казка є вправою у логіці. І важко встановити кордони між полем діяльності фантастичної логіки і просто логікою. Якщо дитина в змозі сама придумати казку
- це означає, що вона навчилася думати. До речі, в Італії, у Пізанському університеті, використовують методику придумування казок для покращення логіки студентів при викладанні математики [10].


Для придумування окремої самостійної казки діти вчаться переказувати, перефантазовувати казки, додавати до знайомої казки нову діючу особу (предмет) або замінювати стару(ий)нанову(ий), утворювати казки шиворот-навиворот (наприклад: Червона Шапочка- зла, Вовк - добрий) придумувати продовження казки, казок у заданому руслі, створювати «салат» з декількох казок, використовувати картки Проппа, техніку «захоплення» і таке інше.

Думка про те, що «казкою можна лікувати дитину, скалічену бідністю, війною, сирітством та іншими тяжкими подіями, які входять в дитяче життя» належить відомому польському письменнику, військовому лікарю, вихователю Янушу Корчаку, який не тільки проголосив цю ідею, а й до останньої хвилини життя діяв згідно з нею, забравши з собою у світ казки єврейських дітей, яких везли до газової камери табору смерті в Треблінку [8].


Головний принцип казкотерапіїї - придумувати казки, де б головною дійовою особою була б дитина яку в казці ставлять у приємні ситуації, що дозволяюті їй проявляти позитивні риси характеру та позитивно навіть героїчно, діяти. Слухаючи лікувальну казку діти бачать своє майбутнє повноцінним і приємним Важливо, щоб через казку, дитина накопичувалг запас оптимізму та віри в себе та оточуючих для боротьби з життєвими труднощами, яких їй, на жаль, не уникнути. Місце дії терапевтичної казки повинне бути дитині знайоме, у ній обов'язкові натяки на відомі, рідні речі. Дитина любить, щоб у казковому творі згадувалось, хоча б його ім'я, а також імена близьких і знайомих людей, знайомі географічні назви, вулиці. Казка може позбавляти від дитячих страхів за допомогою «агресивного сміху», при якому предмет або ситуація, що хвилює дитину, ставиться не просто в програшну ситуацію, а й ще в кумедно програшну. Позбавленню від страхів сприяє і складання історій, де тривожна ситуація доводиться до абсурду [3; 8; 10].


А на закінчення хочу нагадати відомі слова Василя Сухомлинського: «Дитинство - ...не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, як пройшло дитинство, хто вів дитину за руку в дитячі роки, що ввійшло в її розум і серце з оточуючого світу, - від цього в найбільшій мірі залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк... Правильний шлях виховання не в тому, щоб виправляти зроблені в ранньому дитинстві помилки, а в тому, щоб не допускати цих помилок» [11].

 

Література
1. Александров А. ФуДаты и судьбы. Большая книга нумерологии. От нумерологии к числовому анализу. Полная версия системы Александрова. - М. : РИПОЛкласик, 2007. - С. 735-737.
2. Алякринский Б. С, Степанова С. И. По закону ритма. - М., 1985. - С. 176.
3. Астахов С. Н. Лечебное действие слова. - Л., 1962. - С. 96.
4. Басейн В. Ф., Прангишвили А. С., Шерозия А. Б. О проявлении активности бессознательного в художественном творчестве // Вопросы философии. - 1978. - №2. - С. 57-69.
5. Венгер В., По Р., Как развить феноменальную память и скорость чтения, или фактор Эйнштейна. - Мн.: Попурри, 2007. - С. 247-256.
6. Венгер В., По Р. Как развить феноменальную память и скорость чтения, или фактор Эйнштейна. - Мн. : Попурри, 2007. - С. 287-289.
7. Кнейп С. Моё водолечение. - К. : Лан, 1990. - С. 31-40.
8. Корчак Я. Избранное. - К. : Рад. школа, 1983.
9. , Матейова 3., Мащура С. Музыкотерапия при заикании. - К. : Вища школа,
1984. - С. 303.
10. Родари Д. Грамматика фантазии. - М. : Прогресс. 1990.
11. Сухомлинський В. А., Сердце отдаю детям. - К. : Радянська школа,1972. - С. 153.
12. Сухомлинський В. А., Сердце отдаю детям. - К. ; Радянська школа, 1972. - С. 10-11.

Психологи СПАННА

НАЙВИЩОЇ ЯКОСТІ

dopomoga

СПАННА в ЗМІ