ШЛЮБНІ АГЕНЦІЇ: ІЛЮЗІЇ ПРО КОХАННЯ

«Зоря Полтавщини» (Додаток сім'я) Тетяна ГЛУШКО

«ХОЧЕТЕ бути щасливими? Мрієте знайти свою половинку? В цьому Вам допоможе наше шлюбна агенція.

Не соромтеся шукати своє щастя. Знайте: Ваша доля – у Ваших руках…»

Згідно з даними міжнародних служб знайомств, представниць прекрасної статі, які відгукуються на подібні оголошення, сподіваючись знайти

чоловіка-іноземця,  під час кризи побільшало у півтора раза.

Керуються жінки у цьому аж ніяк не велінням серця.

Втім, так само далекими від сентиментів є і чоловіки, які шукають дружину поштою.

Заміж за краще життя

Шлюбна агенція, в якому Олена працювала перекладачем, запрошувало жінок від 18 до 55 років скористатися вельми привабливою пропозицією –

звити сімейне гніздечко за кордоном.

Однак неофіційно обмежували вік шукачок закордонних чоловіків до 35-х років: старших жінок вважали неперспективними.

Над вдалими світлинами молодих і вродливих «чаклували» разом професійний візажист, перукар та фотограф, і вже за кілька днів сонячна усмішка

дівчини зігрівала самотні іноземні серця на сайті агенції.

«Потенційних женихів усі дівчата без винятку запевняли у прагненні до сімейного затишку й любові до дітей, зізнавалися їм, що мріють про

велике і справжнє кохання, — розповідає Олена. – Але жодна не була щирою.

Чоловіків із розвинених країн вони розглядали лише як шанс на заможніше життя».

У тому, що бажання бути матеріально забезпеченими в першу чергу керує жінками, які звертаються до шлюбних агенцій, переконана

і практичний психолог «СПАННА», психолог-консультант міської медико-психологічної консультації Альона Гунченко:

«Виїхати з країни, забезпечити дітям навчання за кордоном – такі цілі ставлять перед собою клієнтки міжнародних служб знайомств.

Досягти цієї мети можуть лише амбіційні жінки, які не дозволяють собі великого кохання.

Разом з Тим є такий психологічний момент – винуватити у тому, що не складається особисте життя, державу, суспільство, рідних, кого завгодно,

лише не себе.

Тому й здається, що заміжжя з іноземцем вирішить багато проблем».

Згідно з даними Мін'юсту, за останні чотири роки Україні було зареєстровано майже 19 тисяч шлюбів з іноземцями.

Найчастіше їх укладають мешканки  Харківської області, а також Києва.

Шлюб із розрахунку буде тривалим, якщо розрахунок ваш буде вдалим…

«Мені вистачило одного погляду, щоб зрозуміти, що я хочу прожити з цією Людиною все життя…» - такі «щиросердечні» однаковісінькі

зізнання надходили часто одразу кільком дівчатам, — пригадує Олена.

Заокеанські кавалери палко запевняли, що українки – це їхній ідеал жінки.

Насправді ж нерідко іноземці просто шукали розваг, і коли приїжджали, то зустрічалися за час перебування, як правило не з однією, а з

трьома – п'ятьма «нареченими».

Побачення відбувалися в дещо незвичному форматі. На нього приходили втрьох: він, вона і перекладач, оскільки дівчата, які зверталися до шлюбних

агентств, практично ніколи не знали іноземної мови.

Власне, жодна з них не вважала це перешкодою на шляху до одруження, що призводило потім до цілої купи проблем, бо без знання мови

закордоном робити просто нічого.

А до того ж, коли нарешті починаєш розуміти, що говорить чоловік, відкриваються очі на те, що з принцом поєднує одне: живе він за тридев'ять земель.

У переважній більшості випадків клієнтам міжнародних служб стають чоловіки за сорок, за плечима яких – невдалий шлюб.

У себе на батьківщині вони не мають успіху у жінок з цілком об'єктивних причин – вік, стан здоров'я, матеріальне становище або просто жахливий

характер.

І окремі випадки лише підтверджують загальне правило: «Чоловіки, листи яких я перекладала, простакуваті, – говорить Олена. – До того ж вони

не соромляться розповідати про свої сексуальні фантазії в подробицях, таких, приблизно 60%».

Якщо ж чоловіки і прагнуть серйозних стосунків, то зовсім не через кохання, а тому, що банально хочуть покращити свої побутові умови в плані

обслуговування:

«Дуже багато випадків, коли наших жінок використовують як безкоштовну робочу силу, — зазначає практичний психолог СПАННА Наталія Пасько.

– Українок сприймають як відмінних хатніх робітниць. Якщо американець одружився зі своєю землячкою, йому додатково доведеться наймати

прибиральницю і куховарку. А наша жінка робитиме все сама.

Коли українка виходить заміж, то намагається показати яка вона гарна господиня: прибирає, пере, прасує, готує, бо переконана, що цим вона може

в себе закохати.

Минає рік-півтора, і жінка бачить, що в сім'ї їхніх друзів Майкла і Лориє хатня робітниця.

Але розмова про таку «розкіш» призводить лише до сварок, бо для чого платити комусь, якщо дружина-українка з усім справляється сама: і на

роботу встигає, і дитину виховує, і по господарству все робить.

Не порівнювати себе з жінками іншої країни важко психологічно, тому, що це є поширеною причиною

розлучень»

Варто пам'ятати й про те, що офіційний статус дружини в країнах Західної Європи Північної Америки не гарантує соціального захисту.

Так, в Італії потрібно десять років, щоб отримати громадянство і дозвіл на постійне проживання.

«Шлюбне агентство» може виявитися шляхом вербування жінок, які хочуть емігрувати чи подорожувати.

Ніхто не застрахований від гіршого сценарію – під принадною пропозицією познайомитися з іноземцем за кордоном на українських дівчат може чекати

і проституція»

Бізнес на самотніх серцях

Якщо для жінок послуги агентства бувають безкоштовними, то для чоловіків це задоволення завжди не з дешевих, що й приносить непогані прибутки

міжнародним службам знайомств.

Доступ до каталогу з нареченими обходиться іноземцям у середньому в 50 євро., контактна інформація однієї дівчини у 20 євро,

вся база контактів – 1000 євро.

І все ж охочих викласти кругленьку суму вистачає.

«Нехай знайомства у шлюбних агентствах відбуваються дещо штучно. – говорить француз Клод Гарніє, — але це все одно краще, ніж чекати на гіпотетичну

зустріч у невизначеному майбутньому. Жінки, зацікавлені в грошах, подорожах, трапляються як в Україні, так і у Франції. Але я переконаний,

що навіть якщо дівчина ще на початку знайомства буде зацікавлена, перш за все, у товщині мого гаманця, то пізніше вона неодмінно оцінить мої людські

якості і залишиться зі мною через почуття».

Кілька тисяч гривень у місяць може отримувати перекладач за умови, якщо в нього є перспективні клієнтки.

Тобто ті, яким за тиждень приходить близько 300 листів.

Попри можливість непогано заробляти, плинність кадрів в агентствах велика, адже працювати з «попелюшками» і «принцами» не просто.

Вкрай наївно вірити, що іноземці сплять і бачать сни про велике кохання з нашими жінками. І яким би привабливим не здавалося українкам далеке

закордоння.

Багато з них не витримавши «райського життя», все ж розлучаються і повертаються на Батьківщину.

Бо, як кажуть американці, безкоштовних обідів не існує, а ціна за несправджені ілюзії інколи буває занадто високою.