Психічне здоров’я, самопочуття

Самопочуття. Опитування СПАННА

Наше психічне здоров’я, самопочуття творимо ми самі.

Автор матеріалу —  психолог Ніна Олександрівна.

На зображенні — Ніна Олександрівна, по завданню спілки психологів Полтави СПАННА виконує соціологічне опитування.


Поради довідченного психолога СПАННА

Мабуть, кожному з нас добре відомо, як багато в нашому житті залежить від самопочуття, від нашого душевного здоров’я.

А чи знаємо, пам’ятаємо ми, що самопочуття творимо самі. Воно великою мірою залежить від нашого вміння піклуватися про себе, нашої любові до себе.

На самопочуття впливає те, як ми живемо: працюємо і відпочиваємо, дотримуємося режиму сну та харчування тощо.

Але теорію від практики відділяє внутрішній бар’єр, подолати який інколи дуже непросто.

Наші проблемні принципи

«Слухаємо маму та тата»

Батьківські уроки…

Модель поведінки батьків, їх погляди, ставлення до нас значною мірою визначає доброзичливе або занадто критичне ставлення до себе як особистості та до власного тіла.


Сприйняття себе формується за допомогою слів, жестів та поглядів, засвоєних у дитинстві, – пояснює французький психотерапевт Мішель Фрейд. Якщо цей досвід був позитивним, ми маємо здорове уявлення про своє тіло, позитивну самооцінку, любов до себе та навколишнього Світу. Якщо від самих близьких до нас людей в дитинстві ми неодноразово чули критичні зауваження щодо нас, то з великою ймовірністю ми будемо мати негативний образ свого тіла, негативну самооцінку, ненависть до себе та Світу.

Не насмілюватися витратити час на себе, почуватися винним, вважати час, витрачений на себе, змарнованим, асоціювати відпочинок з гріхом – такі переконання, усвідомлені або ні, роблять нас глухими до власних потреб. Вони не дають нам поводитися з собою добре. Більш того, такі дитячі моделі поведінки в дорослому житті роблять нас нещасними.

«Я цього не вартий»

Часто таке можна почути від жінок: «Мені доведеться забрати цей час, гроші у своєї сім’ї, дитини».

Скоріше всього, так чинила її мати або бабуся. І вони передають цю естафету наступному поколінню – власній дитині, про яку вона так дбає. Але, якщо вона навчиться усвідомлювати й задовольняти свої потреби, реалізовувати свої бажання, їй буде набагато простіше такому відношенню до себе навчити й власних дітей – і тим самим допомогти їм стати щасливими. У жінки є вибір: передавати цю форму страждання від незадоволеності собою та життям або зупинитися, звернути увагу на свої бажання та потреби, полюбити себе.

Дбати про себе зовсім не означає віддати пріоритет лише власним бажанням – всупереч іншим.

«Людині потрібні інші, щоб сповна відчути себе живою, такою що існує, – вважає французький психіатр і психотерапевт Робер Небургер. – Ось чому ми нерідко
приділяємо собі увагу не заради себе особисто, а у залежності від погляду на нас інших людей. Для того, щоб зберегти свою приналежність до себе».

Якщо людина почуває себе недостатньо значущою, не любить себе, якщо вагається у своїй цінності та не знаходить свого місця, піклування про себе втрачає сенс.

«Поважати власне тіло?»

Для того, щоб навчитися виявляти істинну опіку своєму тілу, для початку потрібно почати думати про нього, рекомендує відомий французький психоаналітик Жан-Давід Назьо.

У нас є дві можливості існувати у власному тілі, – пояснює він.

Ми або ототожнюємо себе з ним, вважаючи що “я — це моє тіло”, або відділяємо себе від нього, вважаючи тіло своїм надбанням.

У першому випадку ми не в змозі ставитися до тіла як до окремого об’єкту, який вимагає спеціальної турботи.
У другому випадку, усвідомивши наше тіло як суб’єкт який може продовжити або скоротити наше життя, зробити її ущербною або повноцінною — тільки тоді ми ставимося до власного тіла так, як воно по праву заслуговує.

І тоді вже не вади нашого тіла (а вони є у кожного) визначають наше самопочуття та здоров’я. А ми самі формуємо стан свого тіла та відчуття повноцінного життя.

«Я повинен слідкувати за собою»

Загальноприйнятий вираз «піклуватися про себе» у своєму істинному значенні означає дбайливе ставлення до себе.
Але ми нерідко підмінюємо його іншим – «слідкувати за собою», тобто раціонально, вольовим зусиллям вибудовувати собі «фасад», котрий часто приховує не любов до себе, а навпаки — критику та зневагу.
Коли хтось говорить: «Я повинен слідкувати за собою», в цьому немає нічого від «я хочу».

Майже у кожного з нас знайдуться відмовки, щоб відверто нехтувати собою.
Але популярне «У мене немає часу» частіше за все приховує інші, глибинні переконання: «Я не маю права подарувати собі задоволення», «Я не заслуговую таких затрат», «Все це не зробить мене щасливіше».

Кожне з них несе у собі агресію, спрямовану на себе, депресивний стан або ті ж неусвідомлювані стереотипи, що передаються із покоління в покоління.

«Страшно порушити баланс»

Піклування про себе може бути складним або і неможливим, якщо людина неусвідомлено сприймає його (піклування про себе) як якесь порушення, – говорить всесвітньо відомий психотерапевт Мішель Фрейд.
Як можливість зробити те, що забороняли батьки: подарувати собі задоволення, витратити час на себе, прислухатися до себе.
Зробити такий крок складно, він вимагає перебороти почуття провини, для того, щоб вийти за рамки стереотипу.

Поступово опановуючи прості рухи, з яких складається наука шанобливого догляду за собою, ми з легкістю погоджуємося приймати себе такими, як ми є.
Починаємо ставитися до себе набагато краще, у нас покращується самопочуття. А відчуваючи впевненість та себе господарем своєї долі ― самовдосконалюємося.

Лише цей шлях дозволить нам не зруйнуватися у нескінченій боротьбі проти себе, але м’яко відновить і гармонізує зв’язок між нашим тілом, душею, духом, тобто з самим собою.

Кроки до покращення самопочуття та душевного здоров’я

Ставте досяжні цілі

Напишіть на аркуші паперу три фрази, починаючи їх словами «я хочу», нижче тричі напишіть фрази, що починаються з «я повинен».
Проаналізуйте написане та вирішіть, як можна було б «повинен» трансформувати в «хочу».
Можливо, деякі ваші цілі в галузі харчування, добробуту, фігури, сімейного стану, краси потребують багато зусиль і тому занадто складні та недосяжні зараз. Треба це усвідомити як життєвий факт, прийняти і розбити їх на окремі поетапні завдання.

Або взагалі переосмислити й зрозуміти («я повинен»), що Ви не винні…

Усвідомлюйте свої рухи

Виконуючи найпростіші маніпуляції – одягаючись, роблячи фізичні вправи, займаючись прибиранням або господарською роботою, накладаючи крем на тіло або обличчя, – спеціально сповільніть ритм та зверніть увагу на те, які відчуття з’являються у тілі.
Милуйтеся зробленим, хваліть себе, шепочіть собі компліменти.

Діючи механічно, ми забуваємо про себе та нехтуємо своїм самопочуттям.

Знайдіть час для задоволення

День на тиждень або годину на добу у своєму розкладі варто відвести для себе. Використовуйте цей час виключно за власним смаком – в активній діяльності
або спокої. Чашка чаю, час на читання під пухнастим пледом або солодка сієста… Присвячуючи час собі, продовжуйте аналізувати власні емоції та думки, у тому числі і не зовсім приємні (почуття провини, неможливість зосередитися на задоволенні).
Прощайте та відпускайте свої образи.
Впускайте у свою душу любов до себе та хоча б — до близьких Вам людей.

Знайдіть компанію

Має сенс створити свою групу гарного самопочуття, знайти однодумців. Йога, фітнес, баня, басейн або танці і тому подібне.

Займатися будь-якими тілесними чи духовними практиками удвох або в групі ефективніше, тому що це дає постійне відчуття підтримки та допомагає зберегти регулярність зустрічей.

Хваліть себе

Ця порада стосується більшості людей, які мають занижену самооцінку.

Хваліть себе, але не тільки за «правильні справи» на користь іншим, а й за прояв піклування, за будь-який знак уваги, котрий ви приділяєте собі.

Добре поводитися з собою більшості з нас непросто, але кожен з цих маленьких вдячних вчинків собі — величезний крок до нашої внутрішньої свободи та гарного самопочуття.

Деякі педагоги стверджують ― скільки б разів за день Ви не погладили б не поцілували б свою дитину ― все одно цього буде мало.

В психології існує транза́ктний аналіз розроблений американським психологом і психотерапевтом Еріком Берном у 60-их роках XX століття.

Все життя в кожному з нас живуть три стани: дорослого, батька, дитини стверджує автор.

Тому ми й пропонуємо Вам від імені свого батька ― говоріть собі (дитині) добрі слова.

Скільки разів на день на день Ви не похвалите себе ― все одно буде мало!

Психологи жартують

Обливання людини в мороз холодною водою дарує гарний настрій. Особливо тому, хто обливає.

Коментар СПАННА. Спочатку «дарує гарний настрій », а потім до того «хто обливає» приходять болячки…