• СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава
  • СпАнна - Психологи Сексологи Психотерапевти Полтава

Дитячий психолог спілки СПАННА

 

Вплив телебачення на дітей

 

Дослідження спілки СПАННА

 

Резюме дослідження: сучасне телебачення справляє надзвичайно негативний вплив на психіку дитини.

Проблема агресивності, немотивованої жорстокості молоді сьогодні є, на жаль, актуальною і потребує детального вивчення в теоретичному і

практичномуаспектах. Звичайні, традиційні методи та засоби виховного впливу на підростаюче покоління не спрацьовують.

Кількість профілактично-просвітницьких заходів збільшується, а прояви агресії в молодіжному середовищі не зникають.

Не останню роль в пропаганді ворожості відіграють, на наш погляд, засоби масової інформації, вплив яких не завжди усвідомлюється,

але від цього не стає безпечнішим.



Психологічні техніки впливу на свідомість вдосконалюються, при цьому часто використовуються не на благо. Захиститися від небажаного впливу важко,

іноді, навіть, неможливо, але знати про нього, усвідомлювати, що за тебе вирішують, тобі диктують, нав'язують, провокують, навіюють і тому подібне,

просто необхідно.

На сьогодні це своєрідна техніка психологічної безпеки.

«СПАННА» своєю діяльністю намагається сприяти поширенню психологічних знань серед населення, формуванню загальної психологічної культури.

Крім того, ми маємо мету постійно підвищувати свій власний професійний рівень, свою компетентність і фахову дієздатність.

Так, темою одного з традиційних щомісячних закритих засідань психологічного напрямку товариства «СПАННА» була

проблема «важковиховуваності» та методів корекційного впливу. В обговоренні брав участь кандидат медичних наук, що захистив дисертацію з медичної

психології, Р. Ісаков.

Він акцентував увагу членів товариства та запрошених фахівців на особливостях негативного впливу телепродукції на життєві сценарії, установки підлітків.

В процесі обговорення і виникла ідея проведення соціально-психологічного дослідження.

За сприяння «СПАННА», його психологічного та соціологічного напрямків, таке дослідження було проведено в освітніх закладах м. Полтави.

 

Методи та мета 

 

Методи:

  1. анонімне анкетування батьків щодо впливу телебачення на їх дітей;
  2. анонімне анкетування дітей віком з 8 до 14 років щодо впливу на них телебачення;
  3. критеріально-орієнтоване спостереження за дітьми батьками та вчителями щодо небажаних проявів поведінки дітей та підлітків в школі і вдома;
  4. психодіагностичне обстеження стану агресії у підлітків (тест Басса – Дарки).

Мета:

акцентувати увагу громадськості, зокрема, людей, причетних до виховання молодого покоління, до кола проблем, пов'язаних з

впливом телебачення.

 

Хід дослідження

 

Дослідження проводилось в 10 етапів :

  1. постановка мети, завдань дослідження перед практичними психологами міста;
  2. створення робочої групи;
  3. розробка програми дослідження, пошук методів;
  4. апробація методів і методик;
  5. критеріально-орієнтоване спостереження батьків, вчителів, вихователів за поведінкою дітей в школі, садочку, вдома (протягом місяця);
  6. опитування батьків та дітей певної вікової категорії щодо «стосунків з телебаченням»;
  7. психодіагностичне обстеження підлітків;
  8. збір та обробка інформації (якісна і кількісна);
  9. аналіз результатів, підготовка висновків, рекомендацій;
  10. обговорення результатів дослідження.

 

Матеріали до критеріально-орієнтованого спостереження зберігаються в архівах СПАННА

Дослідження передбачало виявлення ступеню агресивності дітей та підлітків, тому доречним буде невеликий коментар щодо понять «агресія» та

«агресивність».

З одного боку, прояви агресії в молодіжному та дитячому середовищі є проблемою як для освітніх установ, так і для батьків.

З іншого, термін «агресія» сьогодні, як зазначається і в багатьох періодичних виданнях, і в наукових працях фахівців, і в спеціальній фаховій

літературі (див. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога : Учебное пособие: В 2 кн. – М.:1999.- Кн.. 1.), потребує серйозного «очищення»

від «широкого контексту» його вживання.

Ми під агресивністю у своєму дослідженні розуміли «властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному

у сфері суб′єктно-суб′єктних стосунків» (с. 241).

Деструктивізм як компонент людської активності є необхідним і виправданим у конструктивній творчій діяльності, бо потреби індивідуального розвитку

формують в людині здатність до руйнування перешкод.

Агресивність має якісну і кількісну характеристики, ступінь вияву від майже повної відсутності до максимального розвитку.

Особистість повинна мати цю якість, навіть, для власної внутрішньої безпеки, бо відсутність агресивності призводить до пасивності, конформності,

схильності до недиференційованого наслідування, інше. Агресивність сама по собі не робить людину свідомо небезпечною, бо зв'язок між агресивністю

і агресією не є жорстким.

В життєвій свідомості агресивність найчастіше є синонімом «активності зі злими намірами».

Деструктивна поведінка може «злих намірів» і не мати. Такою її робить мотив, ті цінності, заради досягнення яких являється активність.

А. Басс розділив поняття «агресія» і «ворожість», визначивши останню як «реакцію, що розвиває негативні почуття та оцінки людей та подій».

Опитувальник А. Басса, що використовувався нами під час дослідження, диференціює прояви агресії та ворожості, що зазначено в таблицях з

результатами і враховано у висновках та рекомендаціях.

В дослідженні брали участь педагоги (вихователі, вчителі), діти старшого дошкільного, молодшого шкільного та підліткового віку, батьки.

 

Загальна кількість досліджуваних :

дітей – дошкільників — 457 осіб, учнів початкової школи 1280 осіб,

учнів 5-8 кл. 578;

батьків – відповідно 310, 1060, 457

Всього дітей та підлітків 2315 осіб, батьків 1887.

 

Анкета батьків

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Просимо Вас дати відповіді на декілька запитань щодо Вашої дитини.

В кожному питанні обведіть тільки один варіант відповіді.

  1. Телевізор у Вашому домі зазвичай: а/ працює постійно, як фон; б/ працює майже постійно; в/ працює, коли хтось із членів сім'ї збирається провести час перед телевізором; г/ працює тільки тоді, коли хтось із членів сім'ї чи вся сім'я дивиться певну передачу, фільм тощо; д/ працює дуже рідко.
  2. Скільки часу Ваша дитина, в середньому, проводить біля телеекрана ? а/ до 30 хвилин в день; б/ від 30 хв до 1 години в день; в/ 1 – 3 год в день; г/ 3 – 5 год в день; д/ понад 5 годин в день.
  3. Чи дивиться Ваша дитина телевізор, коли Ви залишається вдома? а/ так; б/ ні; в/ важко сказати.
  4. Чи знаєте Ви, які передачі подобаються Вашій дитині, які фільми та їх герої її захоплюють ? а/ так; б/ ні; в/ частково.
  5. Чи обговорюєте Ви з дитиною те, що бачили по телебаченню? а/ так, постійно; б/ так, але недостатньо; в/ інколи; г/ рідко; д/ ніколи.
  6. Якби Вашій дитині запропонували на вибір: погуляти, почитати, поспілкуватися з друзями чи подивитися телевізор, що б вона обрала? а/ прогулянку; б/ читання; в/ спілкування з друзями; г/ перегляд улюблених телепрограм, фільмів; д/ перегляд будь – яких телепрограм. 
  7. Як на Вашу думку впливає телебачення на Вашу дитину, її психофізичний стан?

 

Анкета дітей

 

Шановний друже !

Просимо тебе дати відповіді на декілька запитань.

В кожному питанні обведи тільки один варіант відповіді.

  1. Телевізор у Вашому домі зазвичай… : а/ працює постійно, як фон; б/ працює майже постійно; в/ працює, коли хтось із членів сім'ї збирається провести час перед телевізором; г/ працює тільки тоді, коли хтось із членів сім'ї чи вся сім'я дивиться певну передачу, фільм тощо; д/ працює дуже рідко.
  2. Скільки часу ти, в середньому, проводиш біля телеекрана? а/ до 30 хвилин в день; б/ від 30 хв до 1 години в день; в/ 1 – 3 год в день; г/ 3 – 5 год в день; д/ понад 5 годин в день.
  3. Чи дивишся ти телевізор, коли сам залишаєшся вдома? а/ так; б/ ні; в/ важко сказати.
  4. Які передачі тобі подобаються, які фільми та їх герої тебе захоплюють?
  5. Чи обговорюєш ти з батьками те, що бачив по телебаченню? а/ так, постійно; б/ так, коли у них є на це час; в/ хотів би частіше; г/ рідко; д/ ніколи.
  6. Якби тобі запропонували на вибір: погуляти, почитати, поспілкуватися з друзями чи подивитися телевізор, що б ти обрав? а/ прогулянку; б/ читання; в/ спілкування з друзями; г/ перегляд улюблених телепрограм, фільмів; д/ перегляд будь – яких телепрограм.
  7. Як, на твою думку, впливає телебачення на тебе, твоє самопочуття ?

 

Анкета педагогів

 

Перелік поведінкових реакцій дитини (критерії для спостереження)

Шановний колего!


До Вашої уваги декілька запитань, що стосуються поведінки Ваших вихованців.

Будь ласка, проставте в бланку, що додається, номери тих висловів, які відповідають поведінці конкретної дитини в класі,

школі, позакласних та позашкільних заходах.

  1. Розсерджений.
  2. Постійно потребує допомоги і контролю зі сторони дорослого.
  3. Вигадує історії фантастичного змісту зі сценами насилля.
  4. Завдає шкоди своїм речам.
  5. Завдає шкоди чужим речам.
  6. Негативно ставиться до зауважень.
  7. Дуже неслухняний, не дотримується дисципліни.
  8. Може кричати, погрожувати.
  9. Може ображати слабших.
  10. Часто буває злим.

 

АНАЛІТИЧНИЙ КОМЕНТАР

 

В ході дослідження було отримано результати анонімного опитування батьків та дітей щодо можливого впливу телебачення,

критеріально-орієнтованого спостереження батьків та педагогів (вихователів, вчителів) за проявами дитячої поведінки, а

також психодіагностики стану агресії у підлітків.

Зведені таблиці зберігаються в архівах СПАННА.

Кількість опитаних та охоплених дослідженням зазначено вище.

Аналіз результатів опитування дітей та батьків щодо можливого впливу телебачення дозволяє зробити наступні висновки.

 

В цілому розбіжності у відповідях дітей та батьків є несуттєвими, за виключенням окремих питань, що може свідчити про

достатню відвертість респондентів.

Цікаво, що розбіжності у відповідях батьків дітей різних вікових груп (дошкільники – молодші школярі – підлітки) теж незначні, так, середній

загальний показник на 2 – 5 % відрізняється від показника по певній віковій категорії, що може свідчити про спільні тенденції, підходи до

виховання та впливу на власних дітей з питань, що досліджувались, незалежно від віку.

 

Узагальнюючи отримані в ході цього етапу дослідження дані, можна зробити наступні висновки:

  1. 25% респондентів майже постійно знаходяться під впливом телепродукції, в тому числі рекламної;
  2. 45 – 47 % респондентів мають стійку тенденцію періодично підпадати під вплив, чекаючи біля телеекрана початку обраної програми, фільму тощо;
  3. лише приблизно 30 % гіпотетично не загрожує небезпека небажаного впливу телепродукції внаслідок свідомого чи випадкового обмеження недиференційованого контакту з телебаченням;
  4. час, що проводить біля екрана дитина, знаходиться в межах припустимої вікової норми за даними опитування у 49 – 64 % респондентів, але розбіжності в оцінюванні часових меж дітьми та батьками частково може бути пояснено недостатньою мірою сформованості системи орієнтування у часі і просторі в учнів початкової школи, а також недостатньою критичністю та відвертістю у відповідях як батьків, так і дітей;
  5. «зоною небезпеки» можна також вважати показник (73%) самостійного перегляду передач, коли дитина залишається вдома сама;
  6. лише 26 % батьків постійно обговорюють з дітьми побачене, майже половина респондентів (47%) обговорюють «рідко, інколи», або, навіть, «ніколи не обговорюють»;
  7. цікавим є результат щодо опитування з приводу вподобань – тільки приблизно 10 % обрали б перегляд улюблених програм; перегляд будь – яких програм – не більше 5 %; перевага надається прогулянкам і спілкуванню з друзями (понад 40 %) ;
  8. прикрим є факт незначних відсотків вибору читання як можливого виду діяльності (15 – 9 %);
  9. проведення вільного часу біля телевізора значною мірою є наслідком батьківського обмеження щодо прогулянок та спілкування з друзями (солідарність у відповідях дітей і батьків дозволяє говорити саме про це).

 

Аналіз результатів спостереження за проявами агресії в поведінці як педагогами, так і батьками дозволяє зробити припущення

щодо небезпечної тенденції небажання бачити проблеми поведінкових реакцій дітей, або недостатню критичність у ставленні

до своїх вихованців, або не відвертість у висновках і приховування справжньої картини.

 

З іншого боку, психодіагностика стану агресії у підлітків свідчить про 42 % відхилення від середньо статистичної вікової норми

агресивності та 49 % відхилення у виявах ворожості, причому, як показник поєднання агресивності вище за норму (5 %) і

ворожості вище за норму (49 %) є небезпечним з точки зору прогнозування поведінкових реакцій, так і поєднання зовні

«безнапасного» показника рівня агресивності нижче за норму (37 %) і зазначеного вище за норму показника ворожості.

Небезпека в останньому випадку полягає саме у відсутності здатності протистояти і протидіяти намірам чи вчинкам іншого при

вираженій ворожості у ставленні до оточення, тобто під будь-яким впливом така особистість може вдіяти те, що сама

пояснити не зможе.

 

Тому ситуацію щодо досліджуваної проблеми спокійною назвати важко.

Тривожність становища полягає і в тому, що, на жаль, дорослими респондентами-учасниками дослідження проблема

усвідомлюється недостатньо.

 

Психологи СПАННА

НАЙВИЩОЇ ЯКОСТІ

dopomoga

СПАННА в ЗМІ