Триєдність. Любов. Людина. Газета «Психолог»

Зміст статті

 

Кловацький В. В.

стаття в газеті «Психолог» № 4 січень 2011р

у рубриці «Наукові публікації»

Триєдність. Любов. Людина.

 

 

 gas tr.l.l 1 165 gas tr.l.l 2 165 gas tr.l.l 3 165 gas tr.l.l 4 165 gas tr.l.l 5 165

 

Парадигма триєдності

 

Ідея триєдності богів — одна з найбільш поширених у міфології та релігії.

Ідея Абсолюту в трьох взаємодоповнюючих формах виявилася в староіндійському духовному концепті ТРІМУРТІ (санськр. - "три форми"). У ньому говориться про створення, збереження й руйнування світу трьома верховними божествами — Брахмою, Вішну і Шивою, а людська поведінка розглядалась як єдність трьох компонентів: волі, почуття, знань.

За Піфагором, Світ — триєдиний, як людина, складається з трьох елементів: тіла, душі, духа — так і Всесвіт складається з трьох концентричних сфер: світу природного, світу людського та світу божественного. Таким чином, тріада, або закон троїчності, є загальним законом і ключем життя [30].

Згідно із вченням Платона, людська душа складається з тріади, трьох частин: перша виражає інстинктивно - афективну здатність, друга — емоційно - вольову, третя — ідеально - розумову [29].

Зазначимо, що замість грецької «тріади» християнський термін «триєдність», що акцентує єдність трьох іпостасей, з’являється в парадоксальному богослов’ї Тертулліана й починає використовуватися лише в другому столітті н.ери.

Один із трактатів Плотіна має назву «О трёх первичных началах, или субстанциях» [22].

Кант вважав, що людина створена таким чином: 1) збудження і враження сприймає за допомогою тіла; 2) поняття відображає в душі; 3) відтворюються та зв’язуються збудження, враження,  поняття — мисленням [8].

Німецький мислитель Фіхте заявляє про тріаду як універсальний спосіб пізнання — тезис, антитезис, синтез [8].

Тріадність — характерна особливість філософії Гегеля. Зокрема, людину філософ розглядає: 1) як індивідума («суб’єктивний дух»); 2) як соціальну істоту («об’єктивний дух»); 3) як ідею («абсолютний дух») [5].

Марк Аврелій Антоній писав: «Тіло, душа, розум; тілу — відчуття, душі — спрямування, розуму — основоположення» [16, с. 20].

 «Буття розкриває свій зміст і виявляє свою відмінність, залишаючись в єдності, тому що їх є три. Така природа буття, первинний факт його життя. Життя людини і життя світу є внутрішній момент містерії Триєдності», — вважає Бердяєв [1, с. 136].

Триєдність у Фрейда — Воно, Я, Над Я. 

Триєдність у емпіріокритицизмі — живий організм, свідомість, «світова субстанція» [7].

У ХХ столітті логіка триєдності все більш проникає в науку і філософію.

По МакДугаллу ядро інстинкту — триєдність когнітивного, афективного та конативного.

Установка (аттитюд) Узнадзе має три компонента: 1) інформаційний; 2) емоційний; 3) поведінковий.

Духовність, свобода, відповідальність — триєдність екзистенціала людського існування по Франклу. [27].

За Поппером, кожна людина живе у трьох світах: у фізичному світі, у світі суб’єктивного знання і у світі колективного знання [18].

«…триединость буквально пронизывает всю природу. Эта свойственная природе триединость не есть что-то формально-правильное, но мало кому нужное. Люди постоянно опираются на то, что при известных условиях монада и триада одно и то же», — пише академік РАН Б. В. Раушенбах [23, с.166 — 171].

Згідно з православними християнськими канонами Бог існує в трьох іпостасях: Бог- Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий [2, Бытие гл.18,с .5; от Матвея гл.28,с. 19].

Психологи СпАнна

dopomoga_226_290.jpg

Сп Анна в ЗМІ