Секрети ефективного впливу, або Коли інші виправдовують наші очікування

Секрети ефективного впливу, або Коли інші виправдовують наші очікування

Людину завжди цікавило і турбувало те, що з нею відбувається, чому відбувається саме це, а не щось інше, чому воно відбувається саме зараз, а не раніше, або, навпаки, пізніше…Чому?.. Чому?.. Чому?..

Люди завжди про щось мріяли, на щось сподівались, чогось очікували…І сьогодні кожен з нас мріє, сподівається, очікує…Дитина може мріяти про яскраву іграшку або велику коробку з смачними цукерками, що ніколи не закінчуються…Підліток - про велосипед чи щоденник без зауважень вчителів та незадовільних оцінок…Юнак - про закохану в нього до нестями дівчину «своєї мрії» або про  батьків, які не задають зайвих питань, все розуміють і підтримують…

Наші бажання і очікування поступово переорієнтовуються в тій чи іншій мірі з світу речей на світ особистих стосунків. Ми починаємо розуміти, що саме від взаєморозуміння, взаємоповаги та уваги до бажань іншого багато залежить як в сфері психологічного, морального, духовного, так і в сфері матеріального.

 Нам добре, коли нас розуміють, люблять і приймають такими, які ми є.

Але, нажаль, так буває далеко не завжди. Наші очікування, сподівання часто не виправдовуються: коханому байдуже, подруга не розуміє, колега не підтримує, діти не слухаються, а сусіди, взагалі, дратують. Ми ображаємось на інших, на себе, на весь світ. Виникає замкнене коло незадоволення, бо негатив ніби притягує негатив, і все повторюється…

 А вихід досить простий, і ми про нього добре знаємо, але не завжди можемо знайти, бо емоції поглинають, а звички в словах та діях змінювати досить важко. Крім того, іноді ми і розуміємо, як треба діяти, але не знаємо, з чого починати.

Існує така наука – практична психологія і фахівці – психологи, в чомусь – звичайні люди, а в чомусь – чарівники, бо знають певні секрети щодо людських стосунків, ефективної взаємодії, конструктивного впливу на інших та на обставини.

Спілкування – це не тільки обмін інформацією, емоціями, це завжди взаємодія, взаємовплив. Навіть, коли ми мовчимо, ми мовчимо по-різному, -  просто не говоримо чи слухаємо іншого. Слухати теж можна по-різному – робити вигляд, що слухаємо, обдумуючи більш важливі в цей момент для себе речі, або уважно слухати і намагатися почути, тощо. Спілкуючись – розмовляючи чи слухаючи - ми обов′язково впливаємо на іншого, безпосередньо зараз і на стосунки в цілому.

 Існують спеціальні прийоми слухання, які в практичній психології називають техніками, зокрема : активне, пасивне та емпатійне слухання ( від поняття «емпатія» - здатність відчувати емоції іншого і враховувати їх під час спілкування).

Пасивне слухання передбачає, що іншому дається можливість висловити свої емоції і почуття на момент розмови, і використовується в ситуаціях афекту, тобто досить сильного емоційного напруження, коли говорити з ним неможливо, бо він нас не чує – говорять його емоції. Навіть, більше, - пасивне слухання, що застосовує фахівець чи людина, яка опанувала цю техніку, дозволяє допомогти людині висловити свої емоції, заспокоїтись і вийти з важкого стану значно швидше.

Активне слухання навпаки базується на раціональному підході до розмови і передбачає використання фраз : «Якщо я Вас правильно зрозумів…», «Ви хотіли сказати, що…», інші. Цю техніку варто  застосовувати у випадках міжособистих і ділових  конфліктів та непорозумінь з рівними партнерами чи з керівництвом. Це так звані ситуації «вимушеного захисту», або «наїзду». Ви здійснюєте опір неконструктивній критиці на Вашу адресу, образливому ставленню, некоректній поведінці іншого, вимагаєте конкретизувати зауваження уточнюючими запитаннями, перефразованими реченнями. Той, хто здійснює напад, на це не розраховує. Він розгублюється і починає захищатися сам, шукаючи аргументи. Ви – реальний переможець в цій «словесній баталії», Ви вплинули на іншого і, можливо, на стосунки взагалі. Головне – самому не розгубитися і не почати виправдовуватись і захищатись, не образитись і не «втратити обличчя», бо саме на це розраховує «співрозмовник».

Емпатійне слухання – найскладніше у застосуванні в реальному житті, і обов′ язкове для психолога – практика, що працює з клієнтом. Коли людина налаштована на роздуми, очікує розуміння, підтримки, розраховує на допомогу, така техніка слухання є дієвою і ефективною. Складність в тому, що необхідно «відчути» те, що відчуває співрозмовник, назвати цю емоцію чи стан, зробити паузу для усвідомлення іншим сказаного, підвести його вдалими запитаннями до тих думок, які, можливо, в нього не виникали. Те, що отримує інший в ситуації емпатійного слухання переоцінити важко…Він відчуває полегшення, бо його почули і прийняли, з його емоціями і переживаннями. Він сам зрозумів, що відчуває. Він став господарем своїх емоцій. Став впевненіше – не він один це відчуває. Отримав розуміння іншого. Зміг по–іншому подивитися на причини свого стану. А, можливо, і вихід побачив, думки нові для роздумів і змін на краще. І головне, що думки ці – свої, власні, не чиїсь, дуже розумні і правильні, але такі чужі. В цьому ефекті непомітної присутності і допомоги полягає «вищий пілотаж» копіткої праці психолога –практика, коли створюється ілюзія, що Ви самі знайшли відповіді на свої запитання, навіть, якщо запитань у Вас, начебто, не було.

Психологи – практики майже не дають загальних порад, бо не існує людей взагалі – є конкретна Унікальна Неповторна ЛЮДИНА, і не люблять слова «ні, не можна, не потрібно», бо наша підсвідомість не сприймає часточку «не – ні» і може діяти навпаки нашим запереченням, сприймаючи інформацію як «цінну вказівку».

 І все ж таки декілька НЕ :

Ø  не заважайте іншому висловити свої емоції, якщо він розлючений, роздратований, сердитий, інше, тобто коли емоцій багато, і вони неконтрольовані;

Ø   «не допомагайте» приборкати емоції вказівками на зразок : «заспокойся»,    

          «припини», «тобі не соромно ?»;

Ø  не застосовуйте техніки активного слухання з партнерами по спілкуванню, що є слабшими, ні в якому разі з маленькими дітьми, навіть, з підлітками і юнаками будьте  обережними;

Ø  не залишайте іншого з його емоціями наодинці, якщо він прийшов за допомогою, не засуджуйте, не критикуйте;

Ø  не залишайте свої емоції, душу напризволяще, знайдіть собі справжнього професіонала, психолога – практика, як знаходимо перукаря для красивої зачіски і дантиста для сяючої посмішки.

Нехай наша душа, наш унікальний внутрішній світ теж мають свого майстра – професіонала, справжнього фахівця, що допоможе душі співати, а нам відчувати внутрішній спокій та гармонію.

    Скарбниця психологічних секретів невичерпна. Територія психології не занесена на жодну карту, але вона всюди, де є людина.

 Психологи стверджують, що 80% того, що ми робимо в житті є звичкою, тож звикаймо до кращого.

 

 Т.Горошко,  м. Полтави «СпАнна»

Психологи Полтави Сп Анна

dopomoga_226_290.jpg

Досвід Сп Анна Полтави в ЗМІ