Пише преса про СПАННА

Преса про СПАННА

Газета «Вечірня Полтава»

Психолог – найперший помічник

(газета 23 квітня 2008)

НА ЗАХОДІ однією з найпопулярніших професій є психолог. Люди користуються порадами цих спеціалістів для розв’язання сімейних конфліктів, при вихованні дітей.

На жаль, у нас такі консультації ще не надто популярні. Та й психолога, здатного дати справді професійну консультацію, знайти важко.

Але нещодавно я пересвідчилась в тому, що ситуація щодо практичної психології в нашому місті небезнадійна. А допоміг мені у цьому випадок.
Я привела свою молодшу доньку на гурток у Палац дитячої і юнацької творчості й там побачила об`яву про відкрите засідання психолого-педагогічного товариства «СПАННА». Вирішила зайти й послухати.

Скажу відверто, що в мене було упереджене ставлення до вітчизняних психологів: я уявляла собі, як «тьоті» у великих окулярах повчальним тоном розказують, як потрібно жити. Я взагалі вважала, що психолог – це лікар на зразок психотерапевта з дипломом, тому ніколи й не поспішала до нього звертатися.

Натомість на засіданні товариства познайомилась з привітними молодими жінками, які надавали психологічні консультації усім, хто до них звертався. Я теж отримала кілька цінних рекомендацій щодо виховання дітей.

Обговорювалися питання прощення. Психологи радили агресії та гніву протиставляти великодушність, привітність та любов.

Під час тієї зустрічі я переконалася, що поради фахового психолога у наш сповнений конфліктів і стресів час — це не забаганка чи прояв нездатності власноруч упоратися з проблемами, а нагальна необхідність.

Якість роботи СПАННА — відповідає світовим стандартам

(газета №745)

Депутати міської ради надали Андрію Данилку звання почесного громадянина Полтави й пішли на канікули


Що ж стосується присвоєння Андрію Данилку звання Почесного громадянина Полтави, то ще на початку сесії мер оприлюднив результати

соціологічного опитування городян.

Його проводили дві агенції – полтавське товариство «СПАННА» та соціологічна група «Громадський проєкт «Українське демократичне коло» з Києва. За їх даними, які практично виявилися однаковими, Ініціативу присвоєння Андрію Данилку звання Почесного громадянина міста підтримали 60% респондентів, 24% полтавців сказали «ні», 16% опитаних не визначились з відповіддю.

Депутати ж майже одностайно проголосували за присвоєння Андрію Данилку звання Почесного громадянина Полтави.

Лише двоє висловилися проти, а троє утрималися.

До речі, Андрій Данилко став тридцятим почесним громадянином міста, потрапивши в компанію таких відомих особистостей як

Йосиф Кобзон, Павло Попович, Анатолій Кукоба, Леонід Кучма.

– Це рішення врахувало думку більшості полтавців, — прокоментував підсумки міський голова Андрій Маяковський.

– Андрій Данилко самотужки пройшов нелегкий шлях від художньої самодіяльності до другого місця на «Євробаченні».

Він популяризує на світовій арені не лише Україну, а й наше рідне місто. І що не менш важливо, своєю творчістю він допомагає боротися

з тими недоліками, які є в нашому суспільстві і в нашій культурі.

Прийнявши доленосне рішення, депутати міської ради пішли на літні канікули.

Про психологію – професійно

(газета від 22.11.2007)

Є така організація

Декілька років існує в Полтаві громадська організація, що об’єднує психологів, педагогів та соціологів, — міське товариство «СПАННА».

Останнім часом про неї все більше говорять. І не дивно, бо тут працюють фахівці, які знають і люблять свою справу.

Працюють анонімно й конфіденційно, з повагою до потреб клієнта, з максимальним індивідуальним підходом і увагою до проблем кожного.

Наш час — час загальної психологізації суспільства, ознаками якої є постійно висхідний інтерес до психології як прикладної науки, попит

на літературу з психології, наявність постійних рубрик у періодичній пресі з коментарем психолога, психологічні журнали, газети, інші видання.

Діяльність «СПАННА» як громадської організації має дві основні мети: психологізація, педагогізація населення та підвищення фахового рівня її членів.

Відкриті засідання психолого-педагогічного товариства «СПАННА», що проходять щомісяця, збирають широку аудиторію — людей різних за віком,

фахом, рівнем психологічної обізнаності. Тут обговорюються актуальні психологічні питання й проблеми. Цікава форма проведення, можливість узяти

активну участь у діалозі, спілкуванні з професіоналами й просто цікавими людьми — неповний перелік того, що несе з собою «СПАННА».

Для прикладу, декілька тем останніх зустрічей: «Стрес: за чи проти?», «Чи виносити сміття з хати?», «Страхи. Комплекси. Фобії», «По той бік самотності»,

«Про що мовчить моє Я?», «Чому хворіють наші близькі?»

У закритих засіданнях беруть участь лише фахівці, які мають відповідні дипломи. Тут обговорюються вузькопрофесійні проблеми, відбувається

обмін досвідом. Тому й не дивно, що візитною карткою психолого-педагогічного товариства є «СПАННА» — досвід професіоналів».

З чоботами — до чоботаря, з душою — до СПАННА

Існує така наука — практична психологія, і фахівці-психологи у чомусь — звичайні люди, а в чомусь — чарівники, бо знають певні секрети людських

стосунків, ефективної взаємодії, конструктивного впливу на інших та на обставини.

Газета «Про психологію – професійно»

Сьогодні психологією цікавляться все більше людей.

Громадська організація «СПАННА» має велику кількість однодумців і чекає на всіх, хто бажає приєднатися.

В поінформованих, передових, просунутих колах візити до психолога — це популярно, модно, престижно й, між іншим, недешево.

Ви отримуєте кваліфіковану підтримку, гарантію уважного ставлення.

Ви отримуєте можливість «не наступати на граблі» все життя, а почуватися впевненим, самодостатнім, незалежним господарем своєї долі.

Говорять, що людей без проблем не існує. Це — як забруднене повітря. Хотілося б, звичайно, щоб воно було чисте, але, на жаль…

Люди по-різному ставляться до власних проблем: звикли їх не помічати або розраховувати, що вони зникнуть самі по собі, очікують допомоги від друзів,

намагаються впоратися самотужки… Але краще, ніж фахівець, справи не зробить ніхто.

Якщо щось не працює, псується, ламається, ми звертаємось за певною адресую:

з чоботами — до чоботаря, з хворобами — до лікаря, із зачіскою — до перукаря.

Чому ж наш внутрішній світ залишається напризволяще?

Чому скарб своєї душі ми часто довіряємо випадковим людям, які не можуть нести відповідальність за нас і, можливо, навіть страждають від того,

що не можуть справдити наших сподівань?

Тож нехай наша душа, наш унікальний внутрішній світ мають свого майстра-професіонала, справжнього фахівця, що допоможе душі співати,

а нам відчувати внутрішній спокій та гармонію.

Скарбниця психологічних секретів невичерпна.

Територія психології не нанесена на жодну карту, але вона всюди, де є людина.

Психологи стверджують, що 80% того, що ми робимо в житті, є звичкою. Тож звикаймо до кращого.

Газета «Зоря Полтавщини»

 

Мистецтво як засіб виховання

(газета від 26 листопада, 2008)

ТАКУ тему обговорювали присутні на засіданні психолого-педагогічного університету, яке днями організувало полтавське товариство «СПАННА».

У прес-центрі Художнього музею зібралися батьки учнів шкіл, студенти, викладачі вишів, психологи, митці, щоб провести

диспут, як мистецтво здатне впливати на виховання дитини, формування її характеру.

Йшлося про те, що художній твір – причому як його створення, так і споглядання – здатен знімати напругу, знижувати рівень агресії, поліпшувати загальний емоційний стан дитини.

Член Національної спілки художників України Алла Тимошенко говорила про символіку картин.

Вона зазначила, що художні роботи є відбиванням внутрішнього стану їх автора, своєрідним емоційним тестом.

Цю думку підтвердили й психологи, зазначаючи, що малювання дозволяє вчасно виявляти емоційні проблеми дітей, які часто є наслідком нездорового мікроклімату в сім`ї, і коригувати їх.

Захід відбувся за підтримки управління освіти виконкому Полтавської міської ради.

Фахівці, які не соромляться вчитися

(газета від 3 квітня 2007)

Щорічно кілька сотень випускників Полтавського педагогічного університету ім. В. Г. Короленка отримують дипломи спеціалістів, але більшість з них не поспішає влаштовуватися на роботу в заклади освіти через низьку заробітну плату, а ті, що таки вирішують йти працювати за фахом, за перші кілька років заробляють собі неврози через відсутність якісних практичних знань і навичок роботи в школі, а також через психологічну «неозброєність»

Пам’ятаючи відому стару приказку: «Допоможи собі сам», полтавські педагоги, психологи та соціологи Полтави створили спілку «СПАННА». Наша газета вирішила взяти інтерв’ю у керівника цієї спілки.

Розмова з заслуженим працівником освіти

Про його діяльність — розмова з заслуженим працівником освіти України Володимиром КЛОВАЦЬКИМ, який очолює спілку.

– Володимире Вікторовичу, як виникла спілка «СПАННА»?

На базі школи №5 м. Полтави вже більш ніж п’ять років діє психолого-педагогічний університет, його постійними а потім і активними учасниками стали психологи та провідні педагоги нашого міста.

Ми збиралися й обговорювали нагальні фахові проблеми, ділилися досвідом.

Згодом виникла ідея створення громадської організації. Назву підібрали відповідну – «СПАННА». Перші дві літери означають «спілка професіоналів», що певним чином розкриває нашу мету діяльності – об’єднання з метою взаємозбагачення знаннями, досвідом. Анна – ім’я бабусі Сина Божого Ісуса Христа, яке в перекладі з грецької означає «та, що дає благо».

Ми якраз і прагнемо не накопичувати, а, навпаки, віддавати знання тим, хто бажає їх отримати, в тому числі і фахівцям, які прагнуть самовдосконалюватися.

Окрім підвищення професійного рівня членів товариства та сприяння розвитку сфери надання психологічної та педагогічної допомоги, намагаємося відстоювати свої інтереси в правовому полі, а також популяризувати психолого-педагогічні знання серед широкого громадського загалу.

Для цього започаткували дві форми роботи — закриту і відкриту. На закритих засіданнях, куди запрошуються тільки члени товариства, обговорюються вузькі фахові питання.

На відкритих зустрічах можуть бути присутні всі охочі, які при потребі отримують безкоштовну консультацію фахівців з будь-яких питань психології та педагогіки.

– Що потрібно для того, щоб стати справжнім професіоналом?

– Самовдосконалюватися. Проте нині не кожен фахівець прагне підвищувати свій професійний рівень. Чому так, важко відповісти однозначно.

Мабуть, і заважають хронічна зайнятість, відсутність мотивації. Однак без цього не можна стати справжнім професіоналом, зокрема

першокласним психологом-практиком.

Приміром, якщо вчителі мають можливість вчитися один у одного, відвідуючи уроки своїх колег, психологи, як правило, опиняються у

фаховому вакуумі — їм ні до кого звернутися, аби негайно отримати підтримку й оперативну пораду.

Тому роль методичних об’єднань, товариств, спілок, різноманітних семінарів для психологів важко переоцінити.

– Як щодо розширення географії діяльності, скажімо, до обласних масштабів?

– Ми підтримуємо постійні контакти з педагогами, які працюють у районах, запрошуємо їх на свої зустрічі.

Спілкуємося і з колегами з інших областей. Наприклад, Іван Вєтров, начальник Рівненського обласного управління освіти, ознайомившись з досвідом діяльності товариства «СПАННА», вирішив створити подібне товариство у Рівному.

Однак нашим першочерговим завданням нині є не розширення своєї діяльності, а радше – її поглиблення.

Тож якщо колись виникне нагальна потреба розширювати межі діяльності до обласного рівня – що ж, будемо раді цьому.

Ми відкриті до співпраці як з полтавськими фахівцями, так і з колегами з інших регіонів.

Два дні народження одночасно

(газета від 19 лютого 2010)

Питання

«Мого 9 – річного сина запросили на день народження двоє хлопчиків. Народилися вони в один день, і обидва свята будуть одночасно.

Причому ці хлопчики між собою не знайомі. Один — із нашого двору, а другий – із футбольної секції. Обидва дружать із моїм сином.

Він дуже переживає, не знає, як йому зробити, щоб нікого з них не образити. Хотів одному хлопчику сказати, що у нього змагання і прийти

не зможе, а тоді поділився зі мною своїми сумнівами – як я йому в очі буду дивитися, буде соромно, що збрехав. Не знаємо, що йому й порадити.

Може, побути в одного друга і швидко бігти до іншого, щоб встигнути до обох?.. Подарунки ми вже приготували обом, син довго вибирав.

Може порадите, як тут вчинити? Наче й проблема невелика, але дитина переживає.

Ольга. м. Полтава».

Відповідь

На запитання ми попросили відповісти координатора напрямку «Практична психологія»  організації «СПАННА» м. Полтави Альону Гунченко.

– Найголовніше і найкраще те, що у хлопчика багато друзів. У цій ситуації важливо навчитися говорити правду, тому що така правда не ображає.

Вашому сину треба подолати психологічний бар’єр і зрозуміти, що він нікого не образить. Адже хоче приділити час, увагу й одному, й іншому своєму товаришу.

Тому не треба придумувати якісь відмовки і хитрувати. А піти привітати спочатку того хлопчика, який живе далі, й чесно пояснити ситуацію.

«У мене багато друзів, і дуже добре, що є такий друг, як ти. Та уявляєш – у мене є ще один хороший друг, і він народився в один день з тобою.

Мене теж до нього запросили сьогодні. Я тебе вітаю, але хочу привітати його теж. Ви – обидва мої друзі, і я сподіваюся, що надалі,

на моєму дні народження, ви познайомитесь і подружитесь, і ми всі будемо спілкуватися разом».

Приблизно так сказати й іншому хлопчику, з двору. Краще постаратися піти до обох і розповісти, чому він не хоче залишитися на все свято

в одного і прийшов пізніше до другого. Вибирати когось одного і зовсім не йти до іншого не варто.

Якщо дитина товариська і має багатьох друзів, то ще не раз поставатиме перед таким вибором. Як хлопчик навчиться будувати свої

стосунки у ранньому віці, так він і далі піде по життю.

Газета «Полтавський вісник»

Цей шалений інформаційний світ …

(газета від 15 червня 2007)

Об’єктивність, правдивість інформації – досить серйозна проблема для кожного, хто приймає конкретні, необхідні, важливі рішення.

Значущість вірогідності зростає, якщо це стосується інтересів великих спільнот, стратегічних питань, від яких залежить добробут багатьох.

Соціологічні дослідження, що проводяться на серйозному фаховому рівні, дозволяють отримувати максимально наближену до реальної інформацію щодо думок, вражень, ставлень, очікувань тощо.

І тут надзвичайно важливим є фактор професіоналізму на всіх етапах дослідження – від формулювання проблеми й гіпотези до

обчислювання даних та їхньої інтерпретації.

Сьогодні опитування населення з різних соціально-значущих питань досить популярні.

Але на жаль, далеко не завжди вони проводяться ґрунтовно й науково.

У повсякденному житті ми також описуємо певні факти, оцінюємо їхню достовірність, виводимо гіпотетичні закономірності чи заперечуємо висновки інших людей.

Соціологія ж дозволяє збирати, обробляти й використовувати інформацію якісно, науково.

Вивченням суспільної думки в Полтаві, зокрема, займається громадська організація «СПАННА»

Це спілка професіоналів, які мають відповідну вищу фахову освіту.

Статутними завданнями «СПАННА» є: давати благо людям, удосконалювати професійний рівень своїх членів.

Спілка працює в трьох напрямках – «Практична психологія», «Соціологія», «Практична педагогіка».

Саме соціологи «СПАННА» нещодавно на замовлення Полтавського міськвиконкому проводили соціологічне дослідження думки полтавців з приводу встановлення в Полтаві пам’ятника Симону Петлюрі, перейменування вул. Зигіна.

Цікаво, що наші полтавські фахівці «СПАННА» вийшли практично на той же результат, що й представники інституту соціології з Києва, і навіть з більшою ймовірністю й меншою похибкою.

Ми всі різні, і погляди, враження наші – теж.

Кожен має право на свою думку й на її вільне висловлювання.

А той, хто приймає рішення, що стосується багатьох, має право її знати й бути впевненим, що інформація вірогідна.