Розлади здоров’я F40-F48? Психотерапія обов’язкова

Розлади здоров’я

Розлади здоров’я можливі різні. При одних можуть допомогти засоби народної медицини. При інших необхідно застосовувати пігулки, фізіотерапію, або хірургічне втручання.

Автор: Віктор Тихонов, заступник голови СПАННА з гуманітарних питань

Але тепер уже багато видатних вчених, представники офіційної медицини переконані, що більшість усіх захворювань мають психосоматичну природу.

«За сучасними оцінками, приблизно 80% всіх фізіологічних та медичних проблем містять емоційні, психологічні компоненти.»:
Сторінка 251 Квін Вірджинія, Прикладна психологія. 4-те міжнародне видання. – СПб:Видавництво “Пітер”, 2000. – 560 с.

Сучасні наукові погляди про тісний зв’язок нашого душевного та фізичного самопочуття добре представлені у статті Вікіпедії «Психосоматичні захворювання»

Термін «Психосоматика» у науковий побут був запроваджений ще на початку 19 століття.

Психосоматика це тілесні хвороби, як відбиття хвороб душі (психологічних проблем). СПАННА

За даними ВООЗ, з усіх пацієнтів, які звертаються до лікарів, відсоток психосоматичних хворих становить близько 40 відсотків.

ВООЗ це Всесвітня організація охорони здоров’я.

За Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) існують хвороби, для лікування яких психотерапія не тільки бажана, але й – обов’язкова!

Розлади здоров’я

Практика СПАННА

Короткий перелік психосоматичних проблем, з якими клієнти звертались до СПАННА за останні 3 роки та отримали ефективну допомогу:

  • парестезії («повзання мурашок»),
  • клубок у горлі,
  • неприємні відчуття в області серця,
  • ожиріння,
  • мігрень,
  • синдром роздратованого кишківника,
  • дискінезія жовчного міхура,
  • нейродерміт,
  • псоріаз,
  • гіпертонія,
  • нервова анорексія,
  • нервова булімія,
  • розлади сну
  • зниження статевого потягу,
  • порушення еректильної функції.

В практиці успішної допомоги СПАННА в попередні роки:
істеричний параліч, інші розлади харчування, соматоформні розлади поведінки, нейроциркуляторна дистонія (функціональне захворювання системи кровообігу), вітиліго, хронічний панкреатит, радикуліт, есенціальна гіпертензія, функціональні розлади шлунка
цукровий діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця, ревматоїдний артрит, різні сексуальні дисфункції.

Зазвичай:

  1. Всі ці захворювання супроводжувались внутрішнім неспокоєм, депресивними проявами, симптомами страху, порушенням сну, зниженням зосередженості та психічною втомою.
  2. Психотерапія надавалась паралельно з медикаментозним впливом фахівцями у відповідній сфері.

Теорія

Для ознайомлення наводимо опис деяких захворювань зазначених в Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) в класі:

Невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади, в блоці F40-F48.

Всі вони потребують психотерапевтичного впливу. Для більшості з них рекомендовано також і медикаментозне лікування, яке ми тут не наводимо для запобігання самолікування.

F40

F40 Тривожно-фобічні розлади.

Недовірливість, тривожність, емоційність, сором’язливість, боязкість. Виявляються конкретним нав’язливим страхом і тривогою, що виникають в певній ситуації, що супроводжуються вегетативною дисфункцією.

Психотерапія: поведінкова – десенситизація, логотерапія В. Франкла (парадоксальна інтенція), НЛП, психоаналіз.

F40.0 Агорафобія.
Страх відкритих просторів, натовпу і неможливість повернутися в безпечне місце, страх втратити свідомість в людному місці при відсутності негайного доступу до виходу.
Психотерапія: гіпнотерапія, аутотренінг, медитативний тренінг.

F40.1 Соціальні фобії.

Страх отримати увагу з боку навколишніх – публічних виступів поєднується зі зниженою самооцінкою й острахом критики.
Психотерапія: психодрама, гештальт, групова психотерапія, психоаналіз.

F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії.

Фобії, обмежені строго визначеними ситуаціями й не виникають поза таких. Страх тварин, висоти, замкнутих просторів, іспитів, грози, темряви, польотів в літаках, сечовипускання і дефекації в громадських туалетах, прийняття певної їжі, лікування у зубного лікаря, виду крові або пошкоджень, страх захворіти на певну хворобу.

Психотерапія: психодрама, гіпноз, аутотренінг.

F41

F41.0 Панічний розлад.

Повторювані непередбачувані напади важкої тривоги (паніки), що не обмежуються певною ситуацією або обставинами. Супроводжуються страхом і вегетативними симптомами й призводять до того, що хворі швидко залишають місце, де знаходяться.

Психотерапія: поведінкова терапія, сімейна терапія, психоаналіз.

F42

F42.1 Переважно компульсивні дії (обсесивні ритуали).
Нав’язливі дії, що стосуються безперервного контролю за запобіганням потенційно небезпечної ситуації або за порядком і акуратністю.

Психотерапія: парадоксальна інтенція, психоаналіз, поведінкова терапія, ЕСТ.

F43

F43.0 Гостра реакція на стрес.

Заглушеність зі звуженням свідомості, зниженням уваги, неадекватною реакцією на зовнішні стимули, дезорієнтація. Надалі – відхід від ситуації аж до дисоціативного ступору або ажитація і гіперактивність (реакція втечі або фуга).

Психотерапія: терапія сном, гештальт-терапія, групова і сімейна терапія.

F43.1 Посттравматичний стресовий розлад.

Переживання травми знову і знову (уві сні, думках і спогадах), емоційна глухота до всіх інших переживань в житті, включаючи відносини з іншими людьми, супутні симптоми у вигляді вегетативної лабільності, депресії і когнітивних порушень.
Психотерапія: кризова інтервенція, групова і сімейна психотерапія.

F43.2 Розлади адаптації.

Розлад, що перешкоджає соціальному функціонуванню та продуктивності, що виникає в період адаптації до значної зміни в житті або стресу (втрата близьких, переживання розлуки, міграція, стан біженця).
Психотерапія: соціальна допомога, групова психотерапія.

F44

F44.0 Дисоціативна амнезія.

Втрата пам’яті (часткова) на недавні, важливі події травматичного характеру, що супроводжується розгубленістю.
Психотерапія: гіпноз.

F44.1 Дисоціативна фуга.

Раптовий, але цілеспрямований переїзд в незнайоме місце, після чого хворий повністю забуває всю інформацію про себе, аж до імені.
Психотерапія: гіпноз.

F44.2 Дисоціативний ступор.

Ступор, що не має фізичних причин – зниження або відсутність довільних рухів і реакцій на зовнішні стимули (світло, шум, дотик), відсутність мовлення.

Психотерапія: психотерапія, спрямована на відреагування.

F44.3 Транси й стану заволодіння.

Втрата почуття особистісної ідентичності та усвідомлення навколишнього. Вчинки керуються іншою особистістю, духом, божеством, силою.
Психотерапія: раціональна психотерапія.

F44.4 Дисоціативні розлади моторики.

Повний або частковий параліч кінцівок
Психотерапія: гіпноз.

F44.5 Дисоціативні судоми.

На відміну від епілептичних припадків немає прикушування язику, важких травм, випускання сечі, втрати свідомості, зберігається зорова реакція на світло.

Психотерапія: емоційно-стресова психотерапія.

F44.6 Дисоціативна анестезія і втрата чуттєвого сприйняття.

Анестезія має неадекватні іннервації зони. Звужується поле зорового сприйняття. Дисоціативна глухота й аносмія (втрата нюху) зустрічаються рідше. Втрата почуттів не обумовлюється неврологічними ураженнями.
Психотерапія: біхевіоральна терапія, гіпноз, психоаналіз.

F44.81 Розлад множинної особистості.

Видимість існування в індивідуума двох або більше різних особистостей, що проявляються не одночасно, одна з них домінантна, але жодна з них не має доступу до спогадів інший.
Психотерапія: психоаналіз.

F45

F45 Соматоформні розлади.
Періодичне виникнення фізичних симптомів поряд з постійними вимогами медичних обстежень всупереч підтвердженням негативних результатів і запевненням лікарів про відсутність фізичної основи для симптоматики.

Психотерапія індивідуальна.

F45.0 Соматоформний розлад.
Найбільш часто зустрічаються шлунково-кишкові відчуття (біль, відрижка, регургітація, блювання, нудота), шкірні відчуття (свербіж, печіння, поколювання, оніміння, хворобливість), сексуальні й менструальні скарги.
Психотерапія: індивідуальна.

F45.2 Іпохондричний розлад.

Постійна заклопотаність можливістю захворювання одним або більшою кількістю хвороб. Інтерпретація звичайних відчуттів як аномальних та неприємних. Ідеогена іпохондрія – помилкові, тривожні думки про своє здоров’я. Сенсогена іпохондрія – первинними є сенсорні розлади, які надалі піддаються перероблюванню. Іпохондрія дітей – надмірний страх за здоров’я батьків, іпохондрія батьків – відповідно навпаки. Іпохондрія здоров’я – надмірна увага до власного здоров’я. Зустрічається синдром Мюнхгаузена – наполеглива вимога оперативного втручання.
Психотерапія: режим, трудотерапія, перемикання уваги, гіпнотерапія.

F45.3 Соматоформна вегетативна дисфункція.

Хворі скаржаться на розлад системи або органу, який знаходиться під впливом вегетативної нервової системи (серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної, сечостатевої систем – невроз серця, психогенна задишка і гикавка, невроз шлунка, нервовий понос). Це або ознаки вегетативного збудження – серцебиття, потіння, почервоніння, тремор, або неспецифічні симптоми – скороминущі болю, печіння, тяжкість, напруга, відчуття роздування або розтягування. Хворі стурбовані з приводу будь-якого серйозного, але невизначеного захворювання, дарма що немає жодного структурного або функціонального порушення даного органу.
Психотерапія: психотерапія сугестивна.

F45.4 Хронічний соматоформні больовий розлад.

Постійний, важкий і психічно гнітючий біль, який повністю не може бути пояснений фізіологічним процесом і який з’являється в поєднанні з емоційним конфліктом або психосоціальними проблемами. Біль часто не відповідає зонам іннервації, але іноді нагадує больові симптоми при будь-якій хворобі.

Психотерапія: програми контролю болю (когнітивна, поведінкова, групова і медитативні моделі психотерапії), гіпноз.

F48

F48. 0 Неврастенія.

Перший тип – скарги на підвищену стомлюваність після розумової роботи, неможливість зосередитися, непродуктивне мислення.
Другий тип – фізична слабкість і спустошеність, неможливість розслабитися. При обох типах – запаморочення, м’язові болі, “неврастенічний шолом”, дратівливість, ангедонія (нездатність отримувати задоволення), пригніченість, тривожність, порушення сну; для діагностики істотно присутність хоча б двох з перелічених симптомів.

Психотерапія: режим праці й відпочинку, сугестивні методи психотерапії.